Дослідження концептуальних засад формування сталого розвитку фармацевтичної галузі

Abstract

Аналіз поточного стану фармацевтичної галузі країни свідчить про її низьку здатність задовольняти потреби населення в лікарських засобах за критеріями, що визначені Національною лікарською (фармацевтичною) політикою: доступністю, якістю та раціональним використанням ЛЗ, а отже – нездатності забезпечення потенціалу здоров'я і працездатності нації. У зв'язку з цим існує необхідність більш збалансованого і цілеспрямованого стратегічного розвитку галузі, а саме – на основі парадигми сталого розвитку. Мета: Метою дослідження є розкриття сутності поняття сталого розвитку і його значення для фармацевтичної галузі України. Методи: У ході дослідження використовувалися системний підхід, історичний метод, метод порівняння та узагальнення. Результати: Проведено огляд основних підходів тлумачення понять «розвиток», «рух», «стійкість» та їх співвідношення. Визначено, що сталий розвиток передбачає збалансованість, зміну якості, розширення і реалізацію потенційних можливостей. Обґрунтовано необхідність розвитку фармацевтичної галузі України в рамках філософії та концепції сталого розвитку. Висновки: Представлено визначення сталого розвитку фармації, в якому, ґрунтуючись на загальних принципах стійкості, враховані стратегічні цілі Національної лікарської політики і загальний механізм забезпечення такого розвитку.