Analysis of psychosocial factors of the pharmacist adaptation to the profession

Abstract

The current activities of pharmaceutical employees are characterized by a significant increase in their functional responsibilities and require a high level of professionalism, initiative, perseverance and social competence determining the proper adaptation. The analysis of the literature on professional adaptation of pharmaceutical employees has shown that the study of resources of the adaptation process have not been assessed properly either in management psychology or in other disciplines related to it. According to the test results of pharmaceutical employees by the method of A.G.Maklakov and S.V.Chermyanin the basic factors of adaptability, namely the indicators of neuro-psychological stability, communicative ability and moral norms, as well as the final overall assessment of the personal adaptive potential have been determined. The results of the analysis conducted indicate the lack of nervous and mental stability of the respondents that poorly affects the course of their professional adaptation in pharmacies. The main areas to improve the level of professional adaptation of pharmaceutical employees are: assessment of the social and psychological competence; diagnostics of professional deformation; psychological trainings on the personal and professional growth for specialists; prevention of the occupational maladjustment of young professionals; mastering the skills of self-control of the emotional and volitional sphere and self-correction of professional deformations.

Сучасна діяльність фармацевтичних працівників характеризується значним підвищенням їх функціональних обов’язків та вимагає наявності високого рівня професіоналізму, ініціатив- ності, наполегливості і соціальної компетентності, що зумовлює їх належну адаптацію. Аналіз літературних джерел з питань адаптації до професійної діяльності фармацевтичних працівників показав, що вивчення ресурсів процесу адаптації не оцінюється належним чином ні у психології менеджменту, ні в інших сумісних з нею дисциплінах. За результатами тесту- вання фармацевтичних працівників за методикою А.Г.Маклакова та С.В.Чермяніна визначені основні чинники їх адаптивності, а саме: рівні нервово-психологічної стійкості, комунікатив- ної здатності та моральної нормативності, а також підсумкова загальна оцінка особистіс- ного адаптивного потенціалу. Результати проведеного аналізу свідчать про нестачу нер- вово-психічної стійкості респондентів в аптеках, що незадовільно позначається на процесі їх професійної адаптації. Виділені основні напрямки щодо підвищення рівня професійної адап- тації фармацевтичних працівників: оцінка рівня соціально-психологічної компетентності; діагностика професійних деформацій; проходження фахівцями психологічних тренінгів щодо особистісного та професійного зростання; запобігання професійній дезадаптації моло- дих фахівців; оволодіння навичками саморегуляції емоційно-вольової сфери та самокорекції професійних деформацій.

Современная деятельность фармацевтических работников характеризуется значитель- ным повышением круга их функциональных обязанностей и требует наличия высокого уров- ня профессионализма, инициативности, настойчивости и социальной компетентности, которая предопределяет их надлежащую адаптацию. Анализ литературных источников по вопросам адаптации фармацевтических работников к профессиональной деятельности показал, что изучение ресурсов процесса адаптации не оценивается должным образом ни в психологии менеджмента, ни в других совместимых с ней дисциплинах. По результатам тестирования фармацевтических работников по методике А.Г.Маклакова и С.В.Чермянина определены основные факторы их адаптивности, а именно: показатели нервно-психологи- ческой устойчивости, коммуникативной способности и моральной нормативности, а также итоговая общая оценка личностного адаптивного потенциала. Результаты проведенного анализа свидетельствуют о недостатке уровня нервно-психической стойкости испытуе- мых, что неудовлетворительно отражается на процессе их профессиональной адаптации. Выделены основные направления по повышению уровня профессиональной адаптации фар- мацевтических работников: оценка уровня социально-психологической компетентности; диагностика профессиональных деформаций; прохождение специалистами психологических тренингов относительно личностного и профессионального роста; предотвращение про- фессиональной дезадаптации молодых фармацевтических специалистов; овладение навы- ками саморегулирования эмоционально-волевой сферы и самокоррекции профессиональных деформаций.