Розробка методу кількісного визначення гідрохлориду 3-морфолін-4-ілпропіламіду 1-аліл-4-гідрокси-6,7-диметокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти

Abstract

Проведено порівняльний аналіз декількох методів визначення кількісного вмісту основної речовини в субстанції гідрохлорид З-морфолін-4-іл-пропіламіду 1-аліл-4-гідрокси-6,7-диметокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-З-карбонової кислоти. Показано, що при підготовці аналітичної нормативної документації на зазначену субстанцію, яка виявляє властивості антагоністів опіоїдних рецепторів, найбільш раціональними з них є ацидиметрія в неводному середовищі та алкаліметрія у водно-спиртовому середовищі в присутності 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої. Однак перевагу все ж таки слід надати алкалімет-ричному титруванню, на користь якого свідчать простота виконання експерименту, доступність і низька токсичність розчинника.

A comparative analysis of several methods of quantification for the main components in the substance of 1-allyl-4-hydroxy-6,7-dimethoxy-2-oxo-1,2-dihydroquinoline-3-carboxylic acid 3-mor-pholin-4-ylpropylamide hydrochloride has been carried out. It has been shown that when preparing the analytical normative documents for the substance, which reveals the properties of the opioid receptors antagonist, the most rational is acidimetric titration in the non-aqueous medium and alkalimetry in the water alcoholic medium in the presence of 0,01 M solution of hydrochloric acid. However, the advantage should be given to alkalimetric titration because of the simplicity of the experiment, its avaliability and low toxicity of the solvent.

Проведен сравнительный анализ нескольких методов определения количественного содержания основного вещества в субстанции гидрохлорида 3-морфолин-4-илпропиламида 1-аллил-4-гидрокси-6,7-диметокси-2-оксо-1,2-дигидрохи-нолин-3-карбоновой кислоты. Показано, что при подготовке аналитической нормативной документации на указанную субстанцию, проявляющую свойства антагониста опиоид-ных рецепторов, наиболее рациональными из них являются ацидиметрия в неводной среде и алкалиметрия в водно-спиртовой среде в присутствии 0,01 М раствора кислоты хлористоводородной. Однако преимущество все-таки следует отдать алкалиметрическому титрованию, в пользу которого свидетельствуют простота выполнения эксперимента, доступность и низкая токсичность растворителя.