http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/105 2026-04-08T03:16:42Z 2026-04-08T03:16:42Z Місюрьова, С В. Свід, Н. О. Доброва, В. Є. Отрішко, І. А. Пропіснова, В. В. Misiurova, S. V. Svid, N. O. Dobrova, V. Ye. Otrishko, I. A. Propisnova, V. V. Мисюрева, С. В. Свид, Н. А. Доброва, В. Е. Отришко, И. А. Прописнова, В. В. http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/27847 2022-05-19T21:17:52Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Валідація біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у зразках біологічних рідин як основа забезпечення якості діагностики дисліпідемій Авторы: Місюрьова, С В.; Свід, Н. О.; Доброва, В. Є.; Отрішко, І. А.; Пропіснова, В. В.; Misiurova, S. V.; Svid, N. O.; Dobrova, V. Ye.; Otrishko, I. A.; Propisnova, V. V.; Мисюрева, С. В.; Свид, Н. А.; Доброва, В. Е.; Отришко, И. А.; Прописнова, В. В. Краткий осмотр (реферат): Мета. Розробка методики проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у біологічних рідинах у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була стандартизована методика визначення концентрації загального холестерину. Валідацію методики проведено при використанні тест-набору «Cholesterol Reagent Set» та за стандартним зразком «Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1», виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus виробництва фірми «Bayer Corporation», Німеччина. При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок. Результати. У Лабораторії клінічної діагностики КДЦ НФаУ були розроблені протокол та валідаційний звіт для оцінки придатності методики визначення концентрації холестерину в біологічних рідинах фотометричним ферментативним методом на автоматичному біохімічному аналізаторі Еxpress Рlus (за допомогою реагентів та контрольного матеріалу виробництва High Technology, Inc., США). Були визначені валідаційні характеристики методики: збіжність і відтворюваність, правильність та невизначеність вимірювань. Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності даної методики вказує на відсутність грубих помилок у роботі приладу та статистично важливих відмінностей при проведенні вимірювань. Оцінка правильності методики (проводилась за допомогою контрольного матеріалу) довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Розрахунок розширеної невизначеності показав, що отримані значення рівня загального холестерину можна вважати точними та достовірними. Висновки. Валідація методики визначення загального холестерину в крові людини фотометричним ферментативним методом довела, що дана методика має робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняє встановленим критеріям, а вимірювані за її допомогою параметри відповідають належним.; Aim. To develop a methodology for conducting validation procedures to assess the suitability of the biochemical method for determining the level of total cholesterol in biological fluids in the Clinical Diagnostic Laboratory (CDC) of the Clinical Diagnostic Center of the National University of Pharmacy (NUPh). Materials and methods. The study object was a standardized method for determining the concentration of total cholesterol. The method was validated using the “Cholesterol Reagent Set” test kit and the standard sample “Chemical control. Reagent kit. Level 1” manufactured by High Technology, Inc. (USA) with the known concentration. The measurements were performed on an Express Plus automatic biochemical analyzer manufactured by Bayer Corporation, Germany. When processing the research results the indicators of descriptive statistics were used, and a number of statistical evaluations were performed. Results. A protocol and a validation report were developed at the Clinical Diagnostic Laboratory of the CDC of the NUPh to assess the suitability of the method for determining the concentration of cholesterol in biological fluids by the photometric enzymatic method on an Express Plus automatic biochemical analyzer (using reagents and the control material manufactured by High Technology, Inc., USA). The following validation characteristics of the method were determined:repeatability and reproducibility, correctness and uncertainty of measurements. The assessment of the intralaboratory reproducibility and intermediate precision of this method indicates the absence of gross errors in the operation of the instrument and statistically important differences in measurements. The assessment of the correctness of the method (carried out using the control material) proved that the systematic error was insignificant (by the specified acceptance criterion). The expanded uncertainty calculation showed that the values of the total cholesterol level obtained can be considered accurate and reliable. Conclusions. Validation of the method for determining total cholesterol in the human blood by the photometric enzymatic method has proven that this method has performance characteristics corresponding to the regulated ones, meets the specified criteria, and the parameters measured with it correspond to the proper ones.; Цель. Разработка методики проведения валидационных процедур по оценке пригодности биохимической методики определения уровня общего холестерина в биологических жидкостях в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ. Материалы и методы. Объектом исследования была стандартизированная методика определения концентрации общего холестерина. Валидацию методики проведено при использовании тест-набора «Cholesterol Reagent Set» и по стандартному образцу «Химический контроль. Набор реагентов. Уровень 1» производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus производства фирмы «Bayer Corporation», Германия. При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок. Результаты. В Лаборатории клинической диагностики КДЦ НФаУ были разработаны протокол и валидационный отчет для оценки пригодности методики определения концентрации холестерина в биологических жидкостях фотометрическим ферментативным методом на автоматическом биохимическом анализаторе Еxpress Рlus (с помощью реагентов и контрольного материала производства High Technology, Inc., США). Были определены валидационные характеристики методики: сходимость и воспроизводимость, правильность и неопределенность измерений. Оценка внутреннелабораторной сходимости и воспроизводимости данной методики указывает на отсутствие грубых ошибок в работе прибора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методики (проводилась с помощью контрольного материала) доказала, что систематическая погрешность не значима (по заданному критерию приемлемости). Расчет расширенной неопределенности показал, что полученные значения уровня общего холестерина можно считать точными и достоверными. Выводы. Валидация методики определения общего холестерина в крови человека фотометрическим ферментативным методом доказала, что данная методика имеет рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяет установленным критериям, а измеренные с ее помощью параметры соответствуют должным.

2021-01-01T00:00:00Z Баюрка, С. В. Карпушина, С. А. Мерзлікін, С. І. Baiurka, S. V. Karpushyna, S. A. Merzlikin, S. I. Баюрка, С. В. Карпушина, С. А Мерзликин, С. И. http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/27846 2022-05-19T21:16:55Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Лабораторна токсикологічна діагностика інтоксикацій тразодоном Авторы: Баюрка, С. В.; Карпушина, С. А.; Мерзлікін, С. І.; Baiurka, S. V.; Karpushyna, S. A.; Merzlikin, S. I.; Баюрка, С. В.; Карпушина, С. А; Мерзликин, С. И. Краткий осмотр (реферат): При встановленні причини отруєння антидепресивними препаратами важливе значення мають дані лабораторних токсикологічних досліджень біорідин на наявність у них зазначеної групи лікарських речовин. Метою дослідження була розробка методик визначення антидепресивного препарату тразодону в зразках крові та сечі з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії з УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Матеріали та методи. Досліджені модельні зразки проб біорідин людини, до яких попередньо додавали тразодон. Ізолювали антидепресант з крові та сечі методом рідинно-рідинної екстракції метиленхлоридом з лужного середовища при рН 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища при рН 1. При дослідженні крові попередньо осаджували еритроцитарну масу за допомогою 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Хроматографування проводили на мікроколоночному хроматографі з використанням колонки з оберненою фазою С18. Результати. Абсолютний час утримування тразодону в екстрактах з модельних зразків біорідин становив 17,91 ± 0,09 хв. Кількісний вміст препарату визначали при 250 нм за градуювальною залежністю площі хроматографічного піку від концентрації (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В наведених умовах екстракції було виділено з крові та сечі 35 ± 4 % та 78 ± 4 % тразодону відповідно. Висновки. Розроблені методики ізолювання тразодону з біорідин методом рідинної екстракції з наступним визначенням препарату за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Методики рекомендовані для використання у практиці судової та клінічної токсикології; Aim. To develop the methods, which are suitable for analytical diagnosis of the thymoleptic intoxications, for determining the antidepressant drug trazodone in the blood and urine samples using high-performance liquid chromatography with a UV spectrophotometric detection. Materials and methods. The model samples of human biofluids spiked with trazodone were studied. The antidepressant was isolated from the blood and urine by the liquid-liquid extraction with methylene chloride from the alkaline medium at pH 9. Related endogenous impurities were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium at pH 1. When examining the blood the erythrocyte mass was pre-precipitated using 10 % solution of trichloroacetic acid. The chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph using a column with a reversed-phase of C18. Results. The absolute retention time of trazodone in extracts from the model samples of biofluids was 17.91 ± 0.09 min. The quantitative content of trazodone was determined at 250 nm by the calibration dependence of the chromatographic peak area on the concentration (μg/ml) y = (1.74∙10-3 ± 1∙10-5)x. Under the extraction conditions specified 35 ± 4 % and 78 ± 4 % of trazodone were isolated from the blood and urine, respectively. Conclusions. The methods of trazodone isolation from biofliuds by liquid extraction with further drug determination by high performance liquid chromatography using a multiwave UV spectrophotometric detection have been developed. The methods are recommended to apply in the practice of forensic and clinical toxicology; Целью исследования была разработка методик определения антидепрессивного препарата тразодона в образцах крови и мочи с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии с УФ-спектрофотометрическим детектированием, пригодных для проведения аналитической диагностики интоксикаций тимолептиками.Материалы и методы. Исследованы модельные образцы проб биожидкостей человека, к которым предварительно добавляли тразодон. Изолировали антидепрессант из крови и мочи методом жидкостно-жидкостной экстракции метиленхлоридом из щелочной среды при рН 9. Сопутствующие эндогенные примеси удаляли экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды при рН 1. При исследовании крови предварительно эритроцитарную массу осаждали с помощью 10 % раствора трихлоруксусной кислоты. Хроматографирование проводили на микроколоночном хроматографе с использованием колонки с обращенной фазой С18. Результаты. Абсолютное время удерживания тразодона в экстрактах из модельных образцов биожидкостей составило 17,91 ± 0,09 мин. Количественное содержание тразодона определяли при 250 нм по градуировочной зависимости площади хроматографического пика от концентрации (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В указанных условиях экстракции было выделено из крови и мочи 35 ± 4 % и 78 ± 4 % тразодона соответственно. Выводы. Разработаны методики изолирования тразодона из биожидкостей методом жидкостной экстракции с последующим определением препарата с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием. Методики рекомендованы для использования в практике судебной и клинической токсикологии.

2021-01-01T00:00:00Z Карпушина, С. А. Баюрка, С. В. Karpushyna, S. A. Baiurka, S. V. Карпушина, С. А. Баюрка, С. В. http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/24210 2020-12-28T21:43:54Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Лабораторна токсикологічна діагностика отруєнь флуоксетином Авторы: Карпушина, С. А.; Баюрка, С. В.; Karpushyna, S. A.; Baiurka, S. V.; Карпушина, С. А.; Баюрка, С. В. Краткий осмотр (реферат): Провідне значення для встановлення причини отруєнь антидепресантами мають результати лабораторної діагностики, отримані при проведенні токсикологічного дослідження біологічних рідин людини на присутність у них лікарських речовин. Метою дослідження була розробка біоаналітичного методу визначення антидепресанту флуоксетину в крові та сечі на основі високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатного для лабораторної токсикологічної діагностики отруєнь антидепресантами. Матеріали та методи. Досліджували модельні проби крові та сечі, які містили досліджуваний антидепресант. Екстракцію препарату з біологічних рідин проводили хлороформом із лужного середовища при рН 8-9 у присутності висолювача амонію сульфату. Форменні елементи крові осаджували 10 % розчином кислоти трихлороацетатної. Біологічні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища та методом ТШХ. Хроматографічний аналіз проводили на мікроколоночному хроматографі з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектором на колонці з оберненою фазою С18. Результати. Час утримування флуоксетину в екстрактах із крові та сечі становив (23,35 ± 0,03) хв. Кількісне визначення проводили при λmax 260 нм за градуювальним графіком залежності площі піку від концентрації (мкг/мл) y = (9,2∙10-5 ± 1∙10-6)x. За допомогою розробленої методики пробопідготовки з крові виділено (58 ± 4) % флуоксетину, з сечі – (72 ± 4) % препарату. Висновки. Розроблені методики визначення флуоксетину в крові та сечі методом оберненофазової ВЕРХ з мультихвильовим УФД після рідинно-рідинної екстракції на стадії пробопідготовки дозволили виявити та визначити очікувані токсичні та летальні концентрації вказаного антидепресанту в біологічних рідинах і, таким чином, є придатними для цілей клінічної та судової токсикології.; The results of laboratory diagnosis obtained during the toxicological study of human biological fluids for the presence of drugs are of key importance for determining the cause of the antidepressant poisoning. Aim. To develop the bioanalytical method for determining the antidepressant fluoxetine in the blood and urine based on the high-performance liquid chromatography with a multiwave UV spectrophotometric detection, which is suitable for laboratory toxicological diagnosis of the antidepressant poisoning. Materials and methods. The model blood and urine samples spiked with the antidepressant studied were analyzed. The extraction of the drug from biological fluids was performed with chloroform from the alkaline medium at pH of 8-9 in the presence of ammonium sulfate as a salting-out agent. The formed elements of blood were precipitated with 10 % trichloroacetic acid. The biological admixtures were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium and the TLC method. The chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph with a multiwave UV spectrophotometric detector on a reversed-phase C18 column. Results. The retention time of fluoxetine in extracts from the blood and urine was 23.35 ± 0.03 min. The quantitative determination was performed at λmax 260 nm by the calibration curve of the dependence of the concentration on the peak area (μg/ml) y = (9.2∙10-5 ± 1∙10-6)x. Using the sample preparation method developed 58±4 % of fluoxetine was isolated from the blood, (72 ± 4) % of the drug from the urine. Conclusions. The methods developed for the determination of fluoxetine in the blood and urine by the reversed-phase HPLC with a multiwave UVD after the liquid-liquid extraction at the stage of sample preparation have allowed to identify and determine the expected toxic and lethal concentrations of this antidepressant in biological fluids, and therefore, are suitable for the purpose of clinical and forensic toxicology; Ведущее значение для установления причины отравлений антидепрессантами имеют результаты лабораторной диагностики, полученные при проведении токсикологического исследования биологических жидкостей человека на присутствие в них лекарственных веществ. Целью исследования была разработка биоаналитического метода определения антидепрессанта флуоксетина в крови и моче на основе высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектро- фотометрическим детектированием, пригодного для лабораторной токсикологической диагностики отравлений антидепрессантами. Материалы и методы. Исследовали модельные пробы крови и мочи, содержащие исследуемый антидепрессант. Экстракцию препарата из биологических жидкостей проводили хлороформом из щелочной среды при рН 8-9. Форменные элементы крови осаждали 10 % раствором кислоты трихлорацетатной. Очистку от биологических примесей проводили экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды и методом ТСХ. Хроматографический анализ проводили на микроколоночном хроматографе с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектором на колонке с обращенной фазой С18. Результаты. Время удерживания флуоксетина в экстрактах из крови и мочи составляло (23,35 ± 0,03) мин. Количественное определение проводили при λmax 260 нм по градуировочному графику зависимости площади пика от концентрации (мкг/мл) в соответствии с уравнением y = (9,2∙10-5 ± 1∙10-6)x. С помощью разработанной методики из крови было выделено (58 ± 4) % флуоксетина, из мочи – (72 ± 4) % препарата. Выводы. Разработанные методики определения флуоксетина в крови и моче методом обратнофазной ВЭЖХ с мультиволновым УФД после жидкостно-жидкостной экстракции на стадии пробоподготовки позволили обнаружить и определить предполагаемые токсические и летальные концентрации указанного антидепрессанта в биологических жидкостях и, таким образом, пригодны для целей клинической и судебной токсикологии.

2020-01-01T00:00:00Z Вєтрова, К. В. Сахарова, Т. С. Vietrova, K. V. Sakharova, T. S. Ветрова, Е. В. Сахарова, Т. С. http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/24209 2020-12-28T21:41:58Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Оцінка впливу комбінації похідних глюкозаміну з кверцетином на морфофункціональний стан тимусу та селезінки щурів за умов токсичної дії доксорубіцину Авторы: Вєтрова, К. В.; Сахарова, Т. С.; Vietrova, K. V.; Sakharova, T. S.; Ветрова, Е. В.; Сахарова, Т. С. Краткий осмотр (реферат): У рейтингу найбільш застосовуваних антинеопластичних лікарських препаратів чільне місце посідає антибіотик антрациклінового ряду доксорубіцин. Впровадження доксорубіцину в клінічну практику дозволило покращити поточні і відтерміновані результати лікування, проте неселективний спектр цитостатичної дії цієї речовини виявляється низкою лікозалежних побічних ефектів, серед яких найхарактернішими є кардіо- та мієлотоксичність. Серед сучасних та апробованих підходів до фармакокорекції органотоксичної дії доксорубіцину традиційним вважається проведення супровідної допоміжної терапії з використанням препаратів різних фармакотерапевтичних груп, дія яких спрямована на відповідний уражений орган/систему-мішень. Суттєвим недоліком такого підходу є створення передумов для поліфармації і, отже, усіх негативних наслідків її застосування. На теперішній час продовжують накопичуватись наукові дані стосовно перспективності пошуку засобів терапії супроводу серед біологічно активних речовин природного походження та їх комбінацій, які відрізняються універсальним полікомпонентним механізмом цитокоригуючої дії, вираженою лікувальною ефективністю та високим профілем безпеки. Мета дослідження. Фармакологічне вивчення комбінації похідних глюкозаміну з кверцетином як потенційного фармакокоректора імунотоксичної дії доксорубіцину в експерименті на щурах. Матеріали та методи. Дослідження з оцінки коригуючого впливу комбінації похідних глюкозаміну з кверцетином в умовах доксорубіцинової інтоксикації проведено на 75 щурах. Для моделювання інтоксикації дослідним тваринам (окрім інтактної групи) вводили внутрішньоочеревинно доксорубіцин у дозі 5 мг/кг маси тіла один раз на тиждень впродовж чотирьох тижнів. Досліджувану комбінацію вводили щодня одноразово внутрішньошлунково впродовж 28 діб після першої ін’єкції цитостатика. Гістоморфологічне вивчення тимусу та селезінки здійснювалось за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії. Результати. У ході дослідження було показано, що під впливом дослідної комбінації похідних глюкозаміну з кверцетином спостерігалось зменшення дистрофічних змін у тимусі та селезінці щурів, підвищувалась інтенсивність процесів регенерації, що свідчило про відновлення функціонального стану імунокомпетентних органів. За ступенем вираженості захисного впливу дослідна комбінація перевершувала такий у монокомпонентних референс-зразків глюкозаміну гідрохлориду та кверцетину. Висновки. Дослідна комбінація похідних глюкозаміну з кверцетином чинить коригуючий вплив на стан органів імуногенезу (тимусу та селезінки) за умов розвитку доксорубіцинової інтоксикації у щурів та є перспективним об’єктом для подальшого фармакологічного вивчення як модифікатора імунодепресивної дії доксорубіцину.; In the rating of the most used antineoplastic drugs, the antibiotic of the anthracycline series doxorubicin occupies a significant place. The introduction of doxorubicin into clinical practice has made it possible to improve the current and delayed results of treatment; however, the non-selective spectrum of its cytostatic action is manifested by a number of drug-dependent side effects, among them cardio- and myelotoxicities are the most characteristic ones. Among the modern and proven approaches to the pharmacocorrection of the organotoxic effect of doxorubicin, it is considered traditional to carry out the supporting therapy using drugs of various pharmacotherapeutic groups, which action is directed to the corresponding affected organ/target system. A significant disadvantage of this approach is the creation of prerequisites for polypharmacy and, consequently, all the negative consequences of its use. Currently, scientific data on the prospects of searching for products of the supporting therapy among biologically active substances of natural origin and their combinations characterized by a universal multicomponent mechanism of the cytocorrective action, pronounced therapeutic effectiveness and a high safety profile continue to appear. Aim. To study the combination of glucosamine derivatives with quercetin as a potential сorrector of the immunotoxic action of doxorubicin in the experiment in rats. Materials and methods. The study in evaluating the corrective effect of the combination of glucosamine derivatives with quercetin under conditions of doxorubicin intoxication was performed on 75 rats. To simulate intoxication, experimental animals (excluding the intact group) were injected intraperitoneally with doxorubicin in the dose of 5 mg/kg of the body weight once a week for four weeks. The combination under research was administered once daily intragastrically for 28 days after the first injection of the cytostatic. The histomorphological studies of the thymus and spleen were performed using standard methods of light microscopy. Results. In the course of the study, it was shown that under the effect of the combination of glucosamine derivatives with quercetin studied a decrease in dystrophic changes in the thymus and spleen of rats was observed, the intensity of regeneration processes increased, indicating the restoration of the functional state of immunocompetent organs. By the severity of the protective effect the combination studied was superior to monocomponent reference samples of glucosamine hydrochloride and quercetin. Conclusions. The combination of glucosamine derivatives with quercetin has a corrective effect on the state of the organs of immunogenesis (thymus and spleen) under conditions of the development of doxorubicin intoxication in rats and is a promising subject for further pharmacological study as a modifier of the immunosuppressive effect of doxorubicin.; В рейтинге наиболее применяемых антинеопластических лекарственных препаратов значимое место занимает антибиотик антрациклинового ряда доксорубицин. Внедрение доксорубицина в клиническую практику позволило улучшить текущие и отсроченные результаты лечения, однако неселективный спектр его цитостатического действия проявляется рядом лекарственнозависимых побочных эффектов, среди которых наиболее характерными являются кардио- и миелотоксичность. Среди современных и апробированных подходов к фармакокоррекции органотоксичного действия доксорубицина традиционным считается проведение сопроводительной вспомогательной терапии с использованием препаратов различных фармакотерапевтических групп, действие которых направлено на соответствующий пораженный орган/систему-мишень. Существенным недостатком такого подхода является создание предпосылок для полифармации и, следовательно, всех негативных последствий ее применения. На данный момент продолжают появляться научные данные о перспективности поиска средств терапии сопровождения среди биологически активных веществ природного происхождения и их комбинаций, которые отличаются универсальным поликомпонентным механизмом цитокорригирующего действия, выраженной лечебной эффективностью и высоким профилем безопасности. Цель исследования. Фармакологическое изучение комбинации производных глюкозамина с кверцетином как потенциального фармакокорректора иммунотоксического действия доксорубицина в эксперименте на крысах. Материалы и методы. Исследование оценки корригирующего влияния комбинации производных глюкозамина с кверцетином в условиях доксорубициновой интоксикации проведено на 75 крысах. Для моделирования интоксикации подопытным животным (за исключением интактной группы) вводили внутрибрюшинно доксорубицин в дозе 5 мг/кг массы тела один раз в неделю в течение четырех недель. Исследуемую комбинацию вводили ежедневно однократно внутрижелудочно в течение 28 суток после первой инъекции цитостатика. Гистоморфологическое изучение тимуса и селезенки осуществляли с помощью стандартных методов световой микроскопии. Результаты. В ходе исследования было показано, что под влиянием исследуемой комбинации производных глюкозамина с кверцетином наблюдалось уменьшение дистрофических изменений в тимусе и селезенке крыс, повышалась интенсивность процессов регенерации, что свидетельствовало о восстановлении функционального состояния иммунокомпетентных органов. По степени выраженности защитного влияния исследуемая комбинация превосходила монокомпонентные референс-образцы глюкозамина гидрохлорид и кверцетин. Выводы. Комбинация производных глюкозамина с кверцетином оказывает корригирующее влияние на состояние органов иммуногенеза (тимуса и селезенки) в условиях развития доксорубициновой интоксикации у крыс и является перспективным объектом для дальнейшего фармакологического изучения как модификатора иммунодепрессивного действия доксорубицина.

2020-01-01T00:00:00Z