http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/66 2026-04-06T15:54:11Z http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36316 Название: Емоційне вигорання як категорійно-понятійна проблема Авторы: Тимощук, Г. В. Краткий осмотр (реферат): У статті представлено історичний та теоретичний аналізи категорії «емоційне вигорання» в психологічній науці. Зазначено, що початок вивчення поняття пов’язаний з роботами Г. Фройденбергера (1974 р.), який трактував його як стан фізичного, емоційного та мотиваційного виснаження унаслідок тривалої взаємодії з людьми в умовах високого емоційного напруження. Констатовано набуття дослідженнями у 1980-х р.р. конструктивного характеру, який був пов’язаний з розробкою стандартизованих методик (К. Маслач, С. Джексон). Емоційне вигорання, зокрема, розглядалося як форма трудового стресу в організаційному контексті. З середини 1990-х р.р. наукові розвідки перейшли до емпіричної фази з експоненційним зростанням публікацій (В. Бойко, М. Лейтер, Т. Марек, К. Маслач, В. Шауфелі та ін.). Зауважено на досить широкому діапазоні сучасних робіт, що засвідчує актуальність, комплексність і значущість проблеми. Установлено існування двох основних підходів: результативного (структурно-симптоматичного), де емоційне вигорання трактується як стійкий стан з вимірюваними симптомами (Е. Аронсон, К. Маслач, А. Пайнс, В. Шауфелі та ін.), та процесуального (стадійного), що акцентує динаміку розвитку (В. Бойко, М. Буриш та ін.). У межах результативного підходу розглянуто одно-, двох-, трьох- і чотирьохфакторну моделі з домінуванням трьохфакторної моделі К. Маслач (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція досягнень). Висвітлено фактори ризику емоційного вигорання: особистісний (нейротизм, перфекціонізм), організаційний (надмірне навантаження, обмеженість ресурсів) і рольовий (конфлікти, неоднозначність, нечіткі посадові інструкції, не узгоджені зусилля). Підкреслено актуальність і значущість проблеми в соціономічних професіях та її загострення в Україні. Наведено стадії емоційного вигорання та підкреслено його повільну динаміку, що ускладнює раннє виявлення. Робота узагальнює наукові погляди щодо емоційного вигорання як категорійно-понятійної проблеми та підкреслює необхідність здійснення профілактичних заходів для збереження психічного здоров’я.; The article presents a historical and theoretical analysis of the category «emotional burnout» in psychological science. It is noted that the beginning of the study of the concept is associated with the work of H. Freudenberger (1974), who interpreted it as a state of physical, emotional, and motivational exhaustion resulting from prolonged interaction with people in conditions of high emotional stress. It is stated that research in the 1980s acquired a constructive character, which was related to the development of standardized methods (К. Maslach, S. Jackson). Emotional burnout, in particular, was considered as a form of work-related stress in an organizational context. Since the mid-1990s, scientific research has entered an empirical phase with exponential growth in publications (V. Boyko, M. Leiter, T. Marek, K. Maslach, W. Schaufeli, etc.). This has been noted across a fairly wide range of contemporary studies, highlighting the relevance, complexity, and significance of the issue. Two main approaches have been identified: the outcome-based (structural-symptomatic) approach, where burnout is treated as a stable condition with measurable symptoms (E. Aronson, K. Maslach, A. Pines, W. Schaufeli, etc.), and the process (stages) approach, which emphasizes the dynamics of development (V. Boyko, M. Burysh, etc.). Within the outcome-oriented approach, one-, two-, three-, and four-factor models were considered, with the three-factor model by K. Maslach (emotional exhaustion, depersonalization, reduced personal accomplishment) being predominant. The risk factors for burnout were highlighted: personal (neuroticism, perfectionism), organizational (excessive workload, limited resources), and role-related (conflicts, ambiguity, unclear job instructions, uncoordinated efforts). The relevance and significance of the problem in socio-economic professions and its exacerbation in Ukraine were emphasized. The stages of emotional burnout were presented, noting its slow dynamics, which complicates early detection. The paper summarizes scientific views on emotional burnout as a conceptual and categorical problem and emphasizes the need for preventive measures to maintain mental health. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36315 Название: Latin-English translation of anatomical metaphors by monoterm Авторы: Lysenko, N. O.; Lytvynenko, O. O.; Savina, V. V. Краткий осмотр (реферат): The article outlines the potential of scientific medical metaphor, particularly in its nominative function. It examines the features of translating anatomical and pathoanatomical metaphorical terms into English using single-term equivalents from Latin, substantiates the historical aspect of such choices, and presents a classification of applied modifiers. The experience of domestic and foreign researchers, including Yu. Brazhuk, N. Tsisar, H. Usyk, T. Kyrylenko, O. Belyayeva, M. Malashchenko, Yu. Makarenko and I. Tkachenko have been analysed. The types of translation transformations (according to V. Karaban), morphological structure features, and the preservation of metaphorical meaning in translation have been detailed. The article considers the Latinto- English translation of zoomorphic, geomorphic, and object-related metaphors, including: cauda equina, fila radicularia, tuberculum costae, os lunatum, collum femoris, lamina arcus vertebrae, crista costae, caput ulnae, caput costae. The reasons for the emergence of the transfer process and types of associations have been explained. It has been established that Latin-to-English translations predominantly feature zoomorphic and geomorphic single-term metaphors. A comparative analysis of term translation has shown that the choice of a single-term equivalent preserves the imagery of the original while making the term more compact and convenient for clinical and educational usage. Furthermore, patterns in the use of modifiers have been identified. The factual material for the study has been drawn from the publications of International Anatomical Terminology (2010) and Dorland’s Illustrated Medical Dictionary: English-Ukrainian Edition (2002), which allows for a comprehensive approach to analysing Latin-to-English translation of anatomical terms.; У статті досліджено потенціал наукової медичної метафори, зокрема її роль у процесі номінування об’єктів. Проаналізовано особливості перекладу анатомічних та патоанатомічних термінів-метафор за допомогою монотермінів з латинської та англійської мов, обґрунтовано причини виникнення перенесення та подано класифікацію використаних модифікаторів. Проаналізовано досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема Ю. Бражук, Н. Цісар, Г. Усик, Т. Кириленко, О. Бєляєвої, М. Малащенко, Ю. Макаренко та І. Ткаченко. Деталізовано види перекладацьких трансформацій (за типологією В. Карабана), особливості морфологічної структури та збереження метафоричності в перекладі. Розглянуто переклад з латини англійською таких зооморфних, геоморфних та предметних метафор предметної сфери, серед яких: cauda equina, fila radicularia, tuberculum costae, os lunatum, collum femoris, lamina arcus vertebrae, crista costae, caput ulnae, caput costae. Пояснено причини виникнення процесу перенесення та типу асоціацій. Установлено, що в латинсько-англійському перекладі переважають зооморфні та геоморфні монотермінні метафори. Здійснено порівняльний аналіз перекладу термінів, який показав, що вибір монотермінного перекладу зберігає образність оригіналу, водночас роблячи термін більш компактним і зручним для клінічного та навчального використання. Окрім того, виявлено закономірності застосування модифікаторів. Фактичний матеріал для дослідження відібрано за виданнями «Міжнародна анатомічна термінологія» (2010 р.) та «Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда» (2002 р.), що дозволило забезпечити комплексний підхід до аналізу латинсько-англійського перекладу анатомічних термінів. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36242 Название: Символіка та цінності: латиномовні девізи медичних і фармацевтичних університетів Харкова Авторы: Лисенко, Н. О.; Литовська, О. О.; Савіна, В. В. Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз латиномовних девізів, що використовуються в академічній символіці Національного фармацевтичного університету та Харківського національного медичного університету, у контексті брендингу закладів вищої освіти та формування їхньої академічної ідентичності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі візуальної та мовної символіки в умовах глобалізації, конкуренції на освітньому ринку й маркетизації університетського простору, а також недостатньою увагою науковців до виховного й ціннісного потенціалу латинської мови у вітчизняному контексті. Метою статті є визначення виховного потенціалу латиномовних девізів відділів і кафедр НФаУ та ХНМУ у формуванні професійної ідентичності й ціннісних орієнтирів здобувачів медичної та фармацевтичної освіти. У роботі обґрунтовано значення девізів як елементів академічної символіки та освітнього бренду, проаналізовано їхнє історичне походження, філософсько-етичне підґрунтя, граматичні та семантичні особливості. На матеріалі девізів Sapere aude, Salus populi suprema lex esto, Scientia potentia est, Natura sanat, Valetudo est bonum optimum, Experiri facere melius, In spe показано, що латинські афоризми концентровано виражають ключові цінності медичної й фармацевтичної професії: служіння здоров’ю людини, пріоритет суспільного блага, науковий пошук, етичну відповідальність, гуманізм і прагнення до постійного вдосконалення. Зроблено висновок, що латиномовні девізи виконують не лише репрезентативну чи декоративну функцію, а є дієвим засобом символічної комунікації, який сприяє формуванню академічної культури, зміцненню бренду університету та вихованню майбутніх фахівців у дусі професійної відповідальності й моральних цінностей 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36241 Название: Виховний потенціал латиномовних девізів кафедр Національного фармацевтичного університету Авторы: Лисенко, Н. О.; Берестова, А. А.; Фесенко, В. Ю.; Шварп, Н. В.; Тимощук, Г. В. Краткий осмотр (реферат): У пропонованій статті проаналізовано латиномовні девізи, що використовуються на емблемах кафедр Національного фармацевтичного університету, як елемент академічної символіки та інструмент формування професійної ідентичності здобувачів вищої фармацевтичної освіти. Підкреслено, що девізи виконують не лише декоративну чи ідентифікаційну функції, а й виступають носіями ціннісних орієнтирів, пов’язаних із гуманістичними, етичними та професійними засадами фармацевтичної діяльності.; The article analyses Latin mottos used on the emblems of the departments of the National University of Pharmacy as a component of academic symbolism and as an instrument for shaping the professional identity of students in higher pharmaceutical education. It is emphasized that such mottos perform not only decorative or identification functions but also act as carriers of value orientations associated with the humanistic, ethical and professional foundations of pharmaceutical practice. 2026-01-01T00:00:00Z