Експериментальне визначення спектру протисудомної дії нових похідних піразоло[3,4-d]піримідин-4-ону

Abstract

Мета. Визначити діапазон ефективних доз трьох нових похідних піразоло[3,4-d]піримідин-4-ону на базовій моделі пентилентетразолових судом та спектр антиконвульсивної дії на експериментальних мо-делях судом із різним патогенезом. Матеріали та методи. Досліди проводили на 240 білих статевозрілих нелінійних мишах самцях масою 20–26 г. Дозозалежність вивчали на базовій скринінговій моделі пентилентетразолових судом у мишей. На другій загальноприйнятій моделі максимального електрошоку мишей піддавали впливу електричних стимулів тривалістю 0,2 с з частотою 50 Гц та силою 50 mA через корнеальні електроди. Нейромедіа-торний профіль дії сполуки-лідера визначали на моделях судом, індукованих пікротоксином, тіосемікар-базидом, стрихніном і кофеїном. Сполуки та референс-препарат вводили внутрішньошлунково за 30 хв до підшкірного (для пікротоксину і стрихніну) або внутрішньоочеревинного (для кофеїну і тіосемікарбазиду) введення судомної отрути. Результати. Найвиразніші протисудомні властивості на моделі пентилентетразолових судом виявля-ють сполука під шифром 78553 у дозі 200 мг/кг і сполука 78342 у дозі 100 мг/кг, які за ефектом не поступаються натрію вальпроату в дозі 300 мг/кг. У тесті максимального електрошоку лише сполука 78553 (1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4-метокси-феніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5-дигідро-4H-піразо- ло[3,4-d]піридин-4-он) чинить помірний антиконвульсивний ефект. Ця сполука-лідер виявляє виразну активність на моделі судом, спричинених кофеїном, помірну активність – на моделі пікротоксинових су-дом (лише при низькій дозі проконвульсанта) та незначну – на стрихніновій моделі. На індуковані тіосемікарбазидом судоми досліджувана сполука не впливає. Висновки. При дослідженні спектру антиконвульсивної дії сполуки-лідера 78553 на різних за патогене-зом моделях судом встановлено, що можливі механізми її дії включають стимулювальний вплив на ГАМК-ергічні процеси (антагонізм з пентилентетразолом), у тому числі за рахунок протидії блокаді хлорного каналу ГАМК-рецепторів (помірний антагонізм з пікротоксином), на аденозинергічну ланку (виразний антагонізм з кофеїном) та на проникність нейрональних мембран для натрію (помірне полег-шення перебігу максимального електросудомного нападу). Незначну роль може відігравати гліцинергіч-на дія (помірна протидія конвульсивному ефекту стрихніну)

Aim. To determine an effective dose range of three compounds of pyrazolo[3,4-d]pyrimidin-4-one derivatives in a basic pentylenetetrazole-induced seizure model and spectrum of anticonvulsant activity in experimental models of seizure with different pathogenetic mechanisms. Materials and methods. The experiments were performed on 240 mature albino male mice weighing 19–29 g. The dose dependence was investigated on a basic screening model of pentylenetetrazole-induced seizures on mice. Mice were exposed to electrical stimuli lasting for 0.2 s (50 Hz, 50mA) using corneal electrodes in another conventional maximal electroshock seizure model. A neurotransmitter profile of the leading compound effect was determined in picrotoxin-, thiosemicarbazide, strychnine- and caffeine-induced seizure models. Compounds and reference-drug were administered intragastrically 30 min before a subcutaneous (for picrotoxin and strych-nine) or an intraperitoneal (for caffeine and thiosemicarbazide) convulsant administration. Results. Compound 78553 (200 mg/kg) and compound 78342 (100 mg/kg) have demonstrated the most marked anticonvulsant properties in the pentylenetetrazole-induced seizure model which effects are comparable to those of valproate sodium (300 mg/kg). Only compound 78553 (1-(4-metoxyphenyl)-5-{2-[4-(4-metoxy-phenyl)piperazine-1-yl]-2-oxoethyl}-1,5-dihydro-4H-pyrazole[3,4-d]pyrydine-4-one) had a moderate anticonvulsant effect in maximal electroshock seizure test. In seizure models with different pathogenetic mechanisms the compound 78553 has demonstrated an obvious effect on caffeine-induced seizures, moderate effect on picrotoxin-induced seizures (at relatively low dose of anticonvulsant), and insignificant effect on strychnine-induced seizures. Conclusions. The spectrum of anticonvulsant activity results of the leading compound 78553 in the seizure models with different pathogenesis has shown its potential mechanisms to include a stimulated effect on GABAergic processes (antagonism to pentilenetetrazole), as well as antagonism to blocking GABA-activated chloride chan-nels (moderate antagonism to picrotoxin), on the adenosinergic link (marked antagonism to caffeine) and on the neural membrane permeability to sodium (moderate reduction of a maximum electroconvulsive seizure). Gly-cinergic action (moderate antagonism to strychnine convulsive effect) may play a minor role. The study com-pound has produced no effect on thiosemicarbazide-induced seizures