Metabolic effects of goutweed (Aegopodium podagraria L.) preparations in rats treated with a single dose of ethanol

Abstract

The search of the herbal drugs exerting favourable metabolic effects and decreasing xenobiotics toxicity has intensified recently. This study addressed the influence of goutweed extract and tincture on carbohydrate and protein metabolism as well as uricemia and plasma enzymes activity in rats treated with a single dose of ethanol (9 g/kg intragastrically). For the 7 days before the animals received intragastrically the extract (100 mg/kg and 1 g/kg), the tincture (1 and 5 ml/kg), the reference drug fenofibrate (100 mg/kg), in the groups of the intact and untreated control drinking water was given. Basal glycemia was measured 7 h after ethanol administration, other values – after 8 h, in plasma of the anesthetized animals. Hypoglycemia was not manifested in ethanol-treated rats (and not caused by the studied drugs), but the tendency to the exhaustion of liver glycogen was seen. The tincture at both doses increased glycemia, while glycogen reserves did not undergo exhaustion, the changes in same direction were registered in rats receiving fenofibrate. Activity of enzymes in plasma in did not indicated cytolisis caused by ethanol. The extract (1 g/kg) reduced ALT activity, the tincture exerted a dose-dependent influence on γ-glutamyl transferase activity decreasing it at a dose of 5 ml/kg, the tincture and fenofibrate moderately increased ALP activity. Goutweed drugs did not induce unfavourable shifts in total protein, albumin, uric acid, and creatinine content (a moderate increase in urea level was seen in the groups receiving extract (100 mg/kg) and the tincture (5 ml/kg)). The results confirm the safety of goutweed preparations and substantiate the further study of their pharmacodynamics.

Зростає інтерес до фітопрепаратів із сприятливими метаболічними ефектами, здатних зменшувати токсичність ксенобіотиків. У даній роботі досліджено вплив екстракту та настойки яглиці звичайної на вуглеводний та білковий обмін, а також урикемію та активність ферментів плазми крові щурів, яким одноразово вводили етанол (9 г/кг внутрішньошлунково). Протягом 7 днів до цього тварини одержували внутрішньошлунково екстракт (100 мг/кг та 1 г/кг), настойку (1 та 5 мл/кг), препарат порівняння фенофібрат (100 мг/кг), щурам груп інтактного контролю та модельної патології вводили питну воду. Базальну глікемію визначали за 7 год після введення етанолу, інші показники – через 8 год (у плазмі наркотизованих тварин). Гіпоглікемія не була наявною на тлі етанолу (досліджувані препарати також жо неї не призводили), однак виявлялася тенденція до вичерпання резервів глікогену печінки. Настойка в обох дозах підвищувала глікемію, тимчасом як виснаження резервів глікогену не відбувалося, зміни такої спрямованості зареєстровано також у щурів, що одержували фенофібрат. Активність ферментів у плазми крові не вказувала на розвиток цитолізу на тлі етанолу. Екстракт (1 г/кг) зменшував активність АлАТ, настойка чинила дозозалежний вплив на активність γ-глутамілтрансферази зі зменшенням її в дозі 5 мл/кг, настойка та фенофібрат помірно збільшували активність лужної фосфатази. Препарати яглиці не спричиняли несприятливих зсувів рівня загального білка, альбумінів, сечової кислоти, креатиніну (помірне підвищення вмісту сечовини спостерігали в тварин на тлі екстракту (100 мг/кг) та настойки (5 мл/кг)). Результати підтверджують безпечність препаратів яглиці та обґрунтовують доцільність подальшого вивчення їх фармакодинаміки.

Возрастает интерес к фитопрепаратам с благоприятными метаболическими эффектами, способных уменьшать токсичность ксенобиотиков. В настоящей работе изучено влияние экстракта и настойки сныти обыкновенной на углеводный и белковый обмен, а также урикемию и активность ферментов в плазме крови крыс, которым однократно вводили этанол (9 г/кг внутрижелудочно). В течение 7 дней до этого животные получали внутрижелудочно экстракт (100 мг/кг и 1 г/кг), настойку (1 и 5 мл/кг), препарат сравнения фенофибрат (100 мг/кг), крысам групп интактного контроля и модельной патологии вводили питьевую воду. Определяли базальную гликемию – через 7 ч после введения этанола, другие показатели – через 8 ч, в плазме наркотизированных животных. Гипогликемия на фоне этанола не развивалась (исследуемые препараты также ее не вызывали), однако проявлялась тенденция к исчерпанию резервов гликогена печени. Настойка в обоих дозах повышала гликемию, истощения резервов гликогена при этом не происходило, изменения такой же направленности зарегистрированы у крыс, получавших фенофибрат. Активность ферментов в плазме крови не указывала на развитие цитолиза на фоне этанола. Экстракт (1 г/кг) уменьшал активность АлАТ, настойка оказывала дозозависимое влияние на активность γ-глутамилтрансферазы, снижая ее в дозе 5 мл/кг, настойка и фенофибрат умеренно увеличивали активность щелочной фосфтазы. Препараты сныти не вызывали неблагоприятных сдвигов уровня общего белка, альбуминов, мочевой кислоты, креатинина (умеренное повышение содержания мочевины наблюдали в группах, получавших экстракт (100 мг/кг) и настойку (5 мл/кг)). Результаты подтверждают безопасность препаратов сныти и обосновывают целесообразность дальнейшего изучения их фармакодинамики.