Justification of surface-active substances choice in composition of suppositories for treatment of prostate gland benign diseases

Abstract

Introduction. Prevention and treatment of benign prostatic diseases remain one of the pressing problems of modern medicine. Rectal suppositories are one of the main dosage forms used in urological practice. In order to provide the necessary organoleptic, physico-chemical, technological and osmotic properties, into their composition surfactants are introduced. The aim of this work was to select the optimal surfactant and to substantiate its concentration in the suppositories with indole-3-carbinol and meloxicam. Materials and methods. As the research objects have been selected: the carrier – PEO-base, emulsifiers – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04K NF, soy lecithin. The investigation of organoleptic (appearance, absence of inclusions and stratifications, homogeneity at the cut), physico-chemical (pH, time of decomposition), technological (resistance to destruction) and osmotic (dialysis through a semipermeable membrane) properties of the suppositories by the methods of SPU has been performed. Results and discussion. Model specimens of suppositories with Montanox 80, Lanette SX and soy lecithin comply with the requirements of the SPU for all quality indices. In order to reduce the osmotic activity of the developed suppositories, the addition of Montanox 80 emulsifier in the amount of 3 % was found to be most appropriate, which would not result in dehydration and overdrying of the rectum mucosa. Conclusions. Experimental researches have established that the optimal surfactant in the composition of the suppositories with indole-3-carbinol and meloxicam, which provides the necessary qualitative characteristics and reduces the hyperosmotic properties of the polyethylene oxide base, is Montanox 80 in the amount of 3 %. Key words: benign diseases of prostate gland; rectal suppositories; PEO-base; surface-active substances; organoleptic; physico-chemical and technological properties; osmotic activity

туальних проблем сучасної медицини. Ректальні супозиторії є однією з основних лікарських форм, що вико- ристовуються в урологічній практиці. З метою надання необхідних органолептичних, фізико-хімічних, техноло- гічних і осмотичних властивостей до їх складу вводяться поверхнево-активні речовини (ПАР). Метою даної роботи є вибір оптимальної ПАР та обґрунтування її концентрації у складі супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом. Матеріали та методи. Як об’єкти дослідження обрані: носій – ПЕО-основа, емульгатори – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04KNF, лецитин соєвий. Проведено дослідження органолептичних (зовніш- ній вигляд, відсутність вкраплень та розшарувань, однорідність на зрізі), фізико-хімічних (рН, час розпадання), технологічних (стійкість до руйнування) і осмотичних (метод діалізу крізь напівпроникну мембрану) власти- востей супозиторіїв за методиками ДФУ. Результати та їх обговорення. Модельні зразки супозиторіїв з Montanox 80, Lanette SX та лецитином со- євим за всіма показниками якості відповідали вимогам ДФУ. Для зниження осмотичної активності супозиторіїв, що розробляються, найбільш доцільним виявилось додавання емульгатора Montanox 80 у кількості 3 %, що не призводитиме до зневоднення та пересушування слизової оболонки прямої кишки. Висновки. Експериментальними дослідженнями встановлено, що оптимальною ПАР у складі супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом, яка забезпечує необхідні якісні характеристики та зменшує гіперосмо- тичні властивості поліетиленоксидної основи, є Montanox 80 у кількості 3 %.

Введение . Профилактика и лечение доброкачественных заболеваний предстательной железы остаются одной из актуальных проблем современной медицины. Ректальные суппозитории являются одной из основных лекарственных форм, используемых в урологической практике. С целью предоставления необходимых органо- лептических, физико-химических, технологических и осмотических свойств в их состав вводятся поверхностно- активные вещества (ПАВ). Целью данной работы является выбор оптимального ПАВ и обоснование его концентрации в составе суп- позиториев с индол-3-карбинолом и мелоксикамом. Материалы и методы . В качестве объектов исследования были выбраны: носитель – ПЭО-основа, эмульга- торы – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04K NF, лецитин соевый. Проведено исследование органолептических (внешний вид, отсутствие вкраплений и расслоений, однородность на срезе), физико-хи- мических (рН, распадаемость), технологических (устойчивость к разрушению) и осмотических (метод диализа через полупроницаемую мембрану) свойств суппозиториев по методикам ГФУ. Результаты и их обсуждение. Модельные образцы суппозиториев с Montanox 80, Lanette SX и лецитином соевым по всем показателям качества соответствовали требованиям ГФУ. Для снижения осмотической актив- ности разрабатываемых суппозиториев наиболее целесообразным явилось добавление эмульгатора Montanox 80 в количестве 3 %, что не приведет к обезвоживанию и пересушиванию слизистой оболочки прямой кишки. Выводы . Экспериментальными исследованиями установлено, что оптимальным ПАВ в составе суппозиториев с индол-3-карбинолом и мелоксикамом, обеспечивающим необходимые качественные характеристики и умень- шающим гиперосмотические свойства полиэтиленоксидной основы, является Montanox 80 в количестве 3 %.