Інверсія як стилістично-синтаксичнй засіб увиразнення поетичного тексту (на матеріалі української поезії ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття)

Abstract

The article author has attempted to consider inversion as a stylistic and syntactic means of expressiveness in the poetic text. The research aims to determine and characterize the types of violations of regulatory syntactic order and to find out the stylistic load of word order in the works of Ukrainian poetry of the second half of the 20th – early 21stcentury. While writing the article the following methods have been used: linguistic observation, descriptive, contrastive, and contextually interpretative ones. Observations have showed that the studied stylistic and syntactic means of expressiveness in the poetic textis widely used in the national poetry of the second half of the 20th –early 21stcenturyand together with other stylistic figures and methods helps to determine the specific features of individual styles of Ukrainian artists. Poetic works of the studied period prove the use of different types of inversion, depending on the details of the inverted words realization, such as grammatical (moving of different parts of the sentence), structural (contact and distant), and intentional (organizational, stylistic, semantic) ones. The value of the research is that its results complement earlier achievements of scientific works made by other authors; they emphasize the possibility of active implementation of inversion as an important means of expressiveness in poetic texts. У пропонованій статті автор здійснює спробу розглянути інверсію як стилістично-синтаксичний засіб увиразнення поетичного тексту. Мета цієї розвідки – визначити і схарактеризувати різновиди порушень нормативного синтаксичного ладу, а також з’ясувати стилістичне навантаження порядку слів у творах української поезії ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття. При написанні статті були застосовані метод лінгвістичного спостереження, описовий, зіставний і контекстуально-інтерпретаційний методи. Спостереження показали, що досліджуваний стилістично-синтаксичний засіб увиразнення віршового мовлення активно використовується у вітчизняній поезії ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття і разом з іншими стилістичними фігурами і прийомами сприяє виявленню специфіки індивідуальних стилів українських митців. У поетичних творах досліджуваного періоду засвідчується використання різних типів інверсії, залежно від особливостей реалізації інверсованих слів: граматична (переміщення різних членів речення), структурна (контактна і дистантна), інтенційна (організаційна, стилістична, смислова). Цінність здійсненого дослідження полягає в тому, що його результати доповнюють здобутки раніших наукових праць інших авторів, наголошують на можливості активної реалізації інверсії як важливого засобу вираження експресивності поетичних текстів.