Вплив ліпофлавону на фібринолітичну активність у здорових щурів при тривалому введенні

Abstract

Система фібринолізу тісно пов’язана з функціональною активністю нирок. Тому характеристика фібрино- літичної системи крові та інших рідин організму потрібна для об’єктивного визначення стану нирок, особливо в екстремальних ситуаціях. Мета роботи. Вивчити вплив ліпофлавону на фібринолітичну активність у сечі, плазмі крові та тканині нирок у динаміці при тривалому використанні цього препарату за умов фізіологічної норми. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проводилися на білих щурах. Піддослідні тварини були розподілені на такі групи: 1 – контроль, 2 – тварини, які отримували ліпофлавон. Препарат вводили внутріш- ньоочеревинно в дозі 370 мг/кг, що відповідає 10 мг/кг в перерахунку на кверцетин. Декапітацію тварин про- водили на 24 год, 48 год, 96 год та 7 добу експерименту. Матеріалами дослідження були сеча, плазма крові, сироватка крові, гомогенати нирок. Тканинний фібриноліз у нирках, сечі та плазмі крові оцінювали шляхом визначення лізису азофібрину з оцінкою сумарної, неферментативної і розрахункової ферментативної фібри- нолітичної активності. Результати та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що після застосування ліпофлавону спосте- рігалися зміни фібринолітичної активності в організмі щурів. При тривалому введенні сильніший вплив на фібринолітичну активність у щурів виявляв ліпофлавон у плазмі крові та сечі з меншим впливом на тканини нирок. При цьому слід відмітити, що дія препарату була більш вираженою в перші години експерименту та посту- пово зменшувалася до сьомої доби. Висновки. Препарат кверцетину ліпофлавон підсилює фібринолітичну активність у здорових щурів. Більш за все вплив препарату спостерігається у сечі та плазмі крові.

Topicality. The fibrinolysis system is closely connected to functional activity of the kidneys. That is why characteristic of fibrinolytic system of blood and other organism fluids is necessary for objective evaluation of kidneys condition, particularly in case of emergencies. Aim. To analyse influence of Lipoflavon on fibrinolytic activity in urine, blood plasma and kidney tissues in its dynamics in case of prolonged exposure of a physiologically normal organism to influence of this medicine. Materials and methods. The experimental study has been performed on albino laboratory rats. The research animals were divided into the following groups: 1 – control group, 2 – animals treated by Lipoflavon. The medicine was administered intra-abdominally at a dose of 370 mg/kg corresponding to 10 mg/kg of quercetin equivalent. The animals were killed at the 24-th hour, at the 48-th hour, at the 967-th hour and on the 7th day of the experiment. The materials under study were urine, blood plasma, blood serum and kidney homogenates. Tissue fibrinolysis in kidneys, urine and blood plasma was evaluated by means of determination of azofibrin lysis combined with evaluation of overall, nonenzymatic and rated enzymatic fibrinolytic activity. Results and discussion. The study performed showed that changes of fibrinolytic activity in organisms of rats were present after administration of Lipoflavon. After prolonged exposure stronger influence of Lipoflavon on fibrinolytic activity of rats in blood plasma and urine became apparent, while its influence in kidney tissues was less significant. It is to mention that the strongest effect of the drug was observed during the first hours of the experiment; it was gradually decreasing in the course of the following seven days. Conclusions. The quercetin preparation “Lipoflavon” increases fibrinolytic activity in organisms of healthy rats. The strongest influence was registered in blood plasma and urine.

Система фибринолиза тесно связана с функциональной активностью почек. Поэтому характеристика фибрино- литической системы крови и других жидкостей организма нужна для объективного определения состояния почек, особенно в экстремальных ситуациях. Цель работы. Изучить влияние липофлавона на фибринолитическую активность в моче, плазме крови и ткани почек в динамике при длительном использовании этого препарата в условиях физиологической нормы. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проводились на белых крысах. Подопытные жи- вотные были разделены на следующие группы: 1 – контроль, 2 – животные, которые получали липофлавон. Препарат вводили внутрибрюшинно в дозе 370 мг/кг, что соответствует 10 мг/кг в пересчете на кверцетин. Декапитацию животных проводили на 24 ч, 48 ч, 96 ч и 7 сутки эксперимента. Материалами исследования были моча, плазма крови, сыворотка крови, гомогенаты почек. Тканевый фибринолиз в почках, моче и плазме крови оценивали путем определения лизиса азофибрина с оценкой суммарной, неферментативной и расчетной фер- ментативной фибринолитической активности. Результаты и их обсуждение. Проведенные исследования показали, что после применения липофлавона наблюдались изменения фибринолитической активности в организме у крыс. При длительном введении силь- ное влияние на фибринолитическую активность у крыс проявлял липофлавон в плазме крови и моче с мень- шим влиянием на ткани почек. При этом следует отметить, что действие препарата было более выраженным в первые часы эксперимента и постепенно уменьшалось к седьмым суткам. Выводы. Препарат кверцетина – липофлавон усиливает фибринолитическую активность у здоровых крыс. Больше всего влияние препарата наблюдается в моче и плазме крови.