Вивчення терміну зберігання амлодипіну у біологічному матеріалі при його гнильному розкладанні

Abstract

Актуальність. Амлодипіну бесилат належить до групи блокаторів кальцієвих каналів, похідних 1,4-ди- гідропіридину. Фармакологічні ефекти амлодипіну зумовлюють його ефективність у лікуванні артеріальної гі- пертензії та вазоспастичної форми стенокардії. Згідно з даними літературних джерел амлодипін при передозу- ванні може провокувати розвиток ракових захворювань молочних залоз, бути причиною ішемії зорового нерва. Смертельні отруєння амлодипіном можуть супроводжувати передозування препарату або суїцидальні випадки. Розробка високочутливих та селективних методик дослідження амлодипіну при проведенні судово-токсиколо- гічної експертизи біологічного матеріалу є актуальною задачею. Метою дослідження є розробка алгоритму спрямованого аналізу амлодипіну у гнильному біологічному матеріалі, придатного для судово-токсикологічної експертизи та вивчення терміну зберігання досліджуваної речовини. Матеріали та методи. Для дослідження використовували модельні суміші тканини печінки з амлодипіну бесилатом, які залишали на зберігання при температурі 5 °C – 1, 10, 20, 30 та 40 діб. Паралельно ставили контрольні досліди. Екстракцію речовини проводили за модифікованою методикою Стаса-Отто, очистку виконували екстракцією домішок діетиловим етером при рН 2,0-3,0 та ТШХ-методом. Амлодипін ідентифікували в біогенних екстрактах ТШХ-методом у трьох системах рухомих розчинників. Вміст речовини визначали методами спектрофотометрії в УФ-області спектра та екстракційної фотометрії. Результати та їх обговорення. Встановлено, що через добу зберігання у тканині печінки амлодипін можна ізолювати за модифікованим методом Стаса-Отто – 20,0-23,3 % (ε= ± 3,01-4,87 %, RSDx = 22,32-38,84 %). Через 20 діб зберігання при гнитті у печінці трупа можна виявити 12,97 ± 5,12 % амлодипіну методом спектрофотометрії в УФ-області спектра та 12,38 ± 4,68 % – методом екстракційної фотометрії. Через 30 діб виявити амлодипін можна лише при застосуванні методу спектрофотометрії в УФ-області спектра – 6,40 ± 6,97 % речовини, а через 40 днів виявити амлодипін у печінці трупа при його гнитті неможливо. Висновки. За результатами досліджень розроблено алгоритм спрямованого аналізу амлодипіну у гниль- ному біологічному матеріалі, придатного для судово-токсикологічної експертизи, та визначено термін збері- гання досліджуваної речовини. Встановлено, що через 30 діб виявити амлодипін можна лише при застосуванні методу спектрофотометрії в УФ-області спектра – 6,40 ± 6,97 % речовини; через 40 діб виявити амлодипін у печінці трупа при його гнитті неможливо. Розроблені методики можуть бути запропоновані для впровадження в практику роботи бюро судово-медичної експертизи і токсикологічних центрів.

Topicality. Amlodipine besylate belongs to the group of calcium channel blockers, derivative from 1,4-dihydropyridine. The pharmacological effects of amlodipine are the cause its effectiveness in the treatment of hypertension and the vasospastic form of stenocardia. According to the literature sources, amlodipine in case of overdose can Conclusions. Based on the results of the research, an algorithm for directional analysis of amlodipine in putrefactive biological material was developed, suitable for forensic toxicological examination, and the term of storage of the test substance was studied. It was established that after 30 days, amlodipine can be detected only when spectrophotometry is used in the UV region of the spectrum – 6.40 ± 6.97 % of the substance; after 40 days, it is impossible to detect amlodipine in the liver of a corpse when it is rotting. The developed methods can be proposed for introduction into the practice of the Bureau of Forensic Science, toxicological centers.provoke the development of breast cancer, cause ischemia of the optic nerve. Deadly poisoning with amlodipine may accompany drug overdoses or suicidal cases. The development of highly sensitive and selective methods for the study of amlodipine during forensic toxicological examination of biological material is an actual task. Aim. To develop an algorithm for the direct analysis of amlodipine in putrefactive biological material suitable for forensic toxicological examination and the study of the term of storage of the test substance. Materials and methods. For the study, model mixtures of liver tissue with amlodipine besylate were used, which were stored at 5 °C for 1, 10, 20, 30 and 40 days. At the same time, control experiments were put. Extraction of the substance was carried out by the modified Stas-Otto method, purification was performed by extraction of impurities with diethyl ether at a pH of 2,0-3,0 and TLC method. Amlodipine was identified in biogenic extracts by the TLC method in three mobile solvent systems. The content of the substance was determined by spectrophotometry in the UV spectral region and extraction photometry. Results and discussion. It was found that after storage in the liver tissue, amlodipine can be isolated by the modified Stas-Otto method – 20.0-23.3 % (ε = ± 3.01-4.87 %, RSDx = 22.32-38.84 %). After 20 days of storage, 12.97 ± 5.12 % amlodipine can be detected by decay in the liver of the corpse by spectrophotometry in the UV region of the spectrum and 12.38 ± 4.68 % by extraction photometry. After 30 days, it is possible to detect amlodipine only when using spectrophotometry in the UV region of the spectrum – 6.40 ± 6.97 % of the substance, and after 40 days, it is impossible to detect amlodipine in the liver of the corpse when it rot.

Актуальность. Амлодипина бесилат относится к группе блокаторов кальциевых каналов, производных 1,4-дигидропиридина. Фармакологические эффекты амлодипина обусловливают его эффективность при лече- нии артериальной гипертензии и вазоспастической формы стенокардии. Согласно данным литературных ис- точников амлодипин при передозировке может провоцировать развитие раковых заболеваний молочных же- лез, быть причиной ишемии зрительного нерва. Смертельные отравления амлодипином могут сопровождать передозировки препаратом или суицидальные случаи. Разработка высокочувствительных и селективных ме- тодик исследования амлодипина при проведении судебно-токсикологической экспертизы биологического ма- териала является актуальной задачей. Целью исследования является разработка алгоритма направленного анализа амлодипина в гнилостном биологическом материале, пригодного для судебно-токсикологической экспертизы, и изучение периода сохра- няемости исследуемого вещества. Материалы и методы. Для исследования использовали модельные смеси ткани печени с амлодипина бе- силатом, которые оставляли на хранение при температуре 5 °C – 1, 10, 20, 30 и 40 суток. Параллельно ставили контрольные опыты. Экстракцию вещества проводили по модифицированной методике Стаса-Отто, очистку выполняли экстракцией примесей диэтиловым эфиром при рН 2,0-3,0 и ТСХ-методом. Амлодипин идентифици- ровали в биогенных экстрактах ТСХ-методом в трех системах подвижных растворителей. Содержание вещества определяли методами спектрофотометрии в УФ-области спектра и экстракционной фотометрии. Результаты и их обсуждение. Установлено, что через сутки хранения в ткани печени амлодипин можно изолировать по модифицированному методу Стаса-Отто – 20,0-23,3 % (ε = ± 3,01-4,87 %, RSDx = 22,32-38,84 %). Через 20 суток хранения при гниении в печени трупа можно обнаружить 12,97 ± 5,12 % амлодипина методом спектрофотометрии в УФ-области спектра и 12,38 ± 4,68 % – методом экстракционной фотометрии. Через 30 суток выявить амлодипин можно только при применении метода спектрофотометрии в УФ-области спектра – 6,40 ± 6,97 % вещества, а через 40 дней выявить амлодипин в печени трупа при его гниении невозможно. Выводы. По результатам исследований разработан алгоритм направленного анализа амлодипина в гни- лостном биологическом материале, пригодный для судебно-токсикологической экспертизы, и изучен срок хранения исследуемого вещества. Установлено, что через 30 суток выявить амлодипин можно только при при- менении метода спектрофотометрии в УФ-области спектра – 6,40 ± 6,97 % вещества; через 40 суток выявить амлодипин в печени трупа при его гниении невозможно. Разработанные методики могут быть предложены для внедрения в практику работы бюро судебно-медицинской экспертизы и токсикологических центров.