Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/17163
Название: Дослідження норадренергічних механізмів аналгетичної дії атристаміну
Авторы: Подольський, І. М.
Штриголь, С. Ю.
Подольский, И. Н.
Podolsky, I. M.
Штрыголь, С. Ю.
Shtrygol, S. Yu.
Ключевые слова: 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-он;атристамін;аналгетична активність;тест теплової імерсії хвоста;норадренергічний механізм;2-метил-3-(фениламинометил)-1Н-хинолин-4-он;атристамин;анальгетическая активность;анальгетическая активность;норадренергический механизм;2-methyl-3-(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one;atristamine;analgesic activity;the tail immersion test;noradrenergic mechanism
Дата публикации: 2018
Библиографическое описание: Подольський, І. М. Дослідження норадренергічних механізмів аналгетичної дії атристаміну / І. М. Подольський, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2018. – № 3 (59). – С.31–36.
Краткий осмотр (реферат): Антидепресанти мають тривалу історію застосування в медичній практиці як аналгетичні засоби. У попередніх дослідженнях були доведені аналгетичні властивості перспективного антидепресанту 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону (атристаміну) на моделі теплової імерсії хвоста мишей та вивчено роль опіоїдергічної ланки антиноцицептивної системи в механізмі його знеболювальної дії. Оскільки результати останніх досліджень підкреслюють важливість норадренергічного механізму в аналгетичній активності багатьох антидепресантів, вивчення ролі норадренергічної системи в механізмі аналгетичної дії атристаміну є логічним кроком до розуміння природи цього ефекту. Мета дослідження – вивчення ролі норадренергічної системи в механізмі антиноцицептивної дії атристаміну шляхом фармакологічного аналізу з застосуванням клонідину та пропранололу як адренотропних засобів з доведеними аналгетичними властивостями. Дослідження було проведене на моделі соматичного болю (теплова імерсія хвоста мишей) у п’ятичасових точках з інтервалом 30 хв, починаючи через 1 год після введення речовин. Одержані результати свідчать, що атристамін (100 мг/кг) у кожній з п’яти часових точок достовірно подовжував латентний час висмикування хвоста мишей у середньому від 78 % у початковій часовій точці до 383 % наприкінці дослідження. Агоніст α2-адренорецепторів клонідин (0,1 мг/кг) виявив антиноцицептивний ефект на рівні тенденції. Тварини, яким уводили пропранолол per se (4 мг/кг), у першій часовій точці мали достовірно в 2,7 разу більший час висмикування хвоста порівняно з тваринами групи інтактного контролю, але надалі цей показник значно зменшувався. Доведено, що премедикація β-адреноблокатором пропранололом (4 мг/кг) призводить до зниження антиноцицептивних властивостей атристаміну. Агоніст α2-адренорецепторів клонідин (0,1 мг/кг) за попереднього введення, навпаки, потенціює знеболювальну дію атристаміну на моделі соматичного болю. Таким чином, результати проведеного дослідження доводять, що в механізмі аналгетичної дії атристаміну значну роль відіграє норадренергічний компонент, пов’язаний з впливом на α2-адренорецептори.
Антидепрессанты имеют длительную историю применения в медицинской практике в качестве анальгетических средств. В предыдущих исследованиях были доказаны анальгетические свойства перспективного антидепрессанта 2-метил-3-(фениламинометил)-1Н-хинолин-4-она (атристамина)на модели тепловой иммерсии хвоста мышей и изучена роль опиоидергического звена антиноцицептивной системы в механизме его обезболивающего действия. Поскольку результаты последних исследований подчеркивают важность норадренергического механизма в анальгетической активности многих антидепрессантов, изучение роли норадренергической системы в механизме анальгетического действия атристамина является логичным шагом к пониманию природы этого эффекта. Исследование было проведено на модели соматической боли (тепловая иммерсия хвоста мышей) в пяти временных точках с интервалом 30 мин, начиная через 1 ч после введения веществ. Полученные результаты свидетельствуют, что атристамин (100 мг/кг) в каждой из пяти временных точек достоверно увеличивал латентное время выдергивания хвоста мышей в среднем от 78 % в начальной временной точке до 383 % в конце исследования. Агонист α2-адренорецепторов клонидин (0,1 мг/кг) проявил антиноцицептивный эффект на уровне тенденции. Животные, которым вводили пропранолол per se (4 мг/кг), в первой временной точке имели достоверно в 2,7 раза большее время выдергивания хвоста по сравнению с животными группы интактного контроля, но далее этот показатель значительно снижался. Доказано, что премедикация β-адреноблокатором пропранололом (4 мг/кг) приводит к снижению антиноцицептивных свойств атристамина. Агонист α2-адренорецепторов клонидин (0,1 мг/кг) при предварительном введении, наоборот, потенциирует обезболивающее действие атристамина на модели соматической боли. Таким образом, результаты проведенного исследования показывают, что в механизме анальгетического действия атристамина значительную роль играет норадренергический компонент, связанный с воздействием на α2-адренорецепторы.
Antidepressants have a long history of use in medical practice as analgesics. In previous studies, the analgesic properties of a promising antidepressant 2-methyl-3-(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one (atristamine) have been proved on the model of tail immersion test in mice. Also the role of the opioidergic component of the antinociceptive system in the mechanism of its analgesic activity has been researched. Since the results of recent studies emphasize the importance of the noradrenergic mechanism in the analgesic activity of many antidepressants, the study of the role of the noradrenergic system in the mechanism of analgesic action of atristamine is a logical step towards understanding the nature of this effect. The study was carried out using the model of somatic pain (the tail immersion test in mice) at five time points with 30-min intervals, starting an hour after the administration of the substances. The results obtained showed that atristamine (100 mg/kg) at each time point significantly increased the reaction time of mice on average from 78 % at the first time point to 383 % at the end of the experiment. The agonist of α2-adrenoreceptors clonidine (0,1 mg/kg) has shown an antinociceptive effect at the tendency level. The animals that received propranolol per se (4 mg/kg) at the first time point had a significantly 2,7 timesgr eater reaction time than the animals in the intact control group, but further this indicator decreased considerably. It has been shown, that premedication with β-blocker propranolol (4 mg/kg) resulted in a decrease in the antinociceptive properties of atristamine. The agonist of α2-adrenoreceptors clonidine (0,1 mg/kg) introduced previously, on the contrary, potentiates the analgesic effect of atristamine on the model of somatic pain. Thus, the results of the study showed that the noradrenergic component associated with the influence on α2-adrenoreceptors plays a significant role in the mechanism of analgesic action of atristamine.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/17163
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри медичної хiмiї
Наукові публікації кафедри фармакологiї та фармакотерапії



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

Инструменты администратора