Мотивна структура поезії Володимира Свідзінського

Abstract

Автореферат дисертації, присвяченої вивченню мотивів творчості В. Свідзінського в аспекті аналізу будови мотиву, зв’язків між мотивами у вірші, а також у міжтекстових єдностях – циклах і збірках поезій. З огляду на це, дисертанткою висунуто поняття трихотомічної моделі мотиву. Досліджено вияви провідних мотивів лірики митця та зроблено висновок, що вони відзначаються змістовою повнотою й постають стрункою структурою. Мотиви є складниками моделі світу, змальованого в поезії автора: означено топоси (сад і невідоме), мотив-процес – рух до невідомого, що його по-особливому підсвічує мотив таїни. На шляху героя на тлі природи він зустрічає представників флори та фауни (рослинний, бестіарний мотиви). Присутні й стани, відчуття та подібні явища, що характеризують життя героя (мотиви сну, самоти, мовчання, втрати, минущості, пам’яті). У ході вивчення авторських і неавторських, «незібраних», циклів, які пропонується поділяти на контактні й дистантні, з’ясовано, що творчість митця становить сіть із численними переплетеннями, лінійними та інтегральними зв’язками, вагому роль у її формуванні відіграє мотив.