Вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на динаміку ліпідного профілю у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу

Abstract

До теперішнього часу немає достатньо чітких рекомендацій щодо ведення пацієнтів з рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) між верхньою межею контрольного діапазону та 10,0 мМО/л і наявністю високого кардіоваскулярного ризику (КВР). Мета дослідження. Оцінити вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на стан ліпідного обміну та загальний КВР у пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) та субклінічним гіпотиреозом (СГТ). Матеріали та методи. Включено 67 пацієнтів у віці від 44 до 75 років з АГ II стадії, ЦД2Т та СГТ. Всі пацієнти приймали статини до включення в дослідження. При рівні ТТГ більше 6,0 мкМОд/мл додатково був призначений L-тироксин в індивідуально підібраних дозах від 12,5 до 50 мкг/добу. Вимірювали показники ліпідного та тиреоїдного обміну за стандартними методами, концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α). Термін спостереження – 12 місяців. Результати. уУпацієнтів з рівнем ТТГ > 6,0 мкМОд/мл, незважаючи на статинотерапію, присутня більш виражена дисліпідемія, більш високі значення СРП (р < 0,05) та тенденція до росту ФНП-α (р > 0,05). Додаткове застосування левотироксину привело до достовірного зниження рівнів загального холестерину (р = 0,011), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (р = 0,025), високодостовірного зниження рівнів СРП і ФНП-α (р < 0,001). Висновки. Комбінована терапія, що включає статини та левотироксин, приводить до більш значущого, ніж статини без застосування замісної терапії поліпшення ліпідного профілю, зниження ознак системного запалення, що в сукупності позитивно впливає на сумарний КВР у даної категорії хворих.

To date, there are no sufficiently clear recommendations for the management of patients with the TSH level between the upper limit of the control range and 10.0 mIU/L, and with a high cardiovascular risk (CVR). Aim. To assess the effect of combined therapy with statins and levothyroxine on the state of lipid metabolism and total CVR in patients with comorbid course of arterial hypertension (AH), type 2 diabetes mellitus (T2DM) and subclinical hypothyroidism (SHT). Materials and methods. 67 patients aged 44 to 75 years with the stage II AH, T2DM and SHT were included. All patients used statins prior to inclusion in the study. At the TSH level of more than 6.0 μMU/ml levothyroxine was additionally prescribed in individually selected doses from 12.5 to 50 μg/day. Lipid and thyroid metabolism indexes, the concentration of C-reactive protein (CRP) and the tumor necrosis factor-α (TNF-α) were measured by standard methods. The period of observation was 12 months. Results. Patients with TSH levels of >6.0 μMU/ml, despite statin therapy, have more pronounced dyslipidemia, higher CRP values (p<0.05) and a tendency to increase TNF-α (p>0.05). The additional use of levothyroxine led to a significant decrease in total cholesterol (p=0.011), low-density lipoprotein cholesterol (p=0.025), and a highly significant decrease in CRP and TNF-α (p<0.001). Conclusions. Combined therapy, including statins and levothyroxine, leads to more significant improvement in the lipid profile than statins without the replacement therapy, a decrease in the signs of systemic inflammation, and, in the aggregate, has a positive effect on the total cardiovascular risk in this category of patients.

К настоящему времени нет достаточно четких рекомендаций по ведению пациентов с уровнем тиреотропного гормона (ТТГ) между верхней границей контрольного диапазона и 10,0 мМЕ/л и наличием высокого кардиоваскулярного риска (КВР). Цель исследования. Оценить влияние комбинированной терапии статинами и левотироксином на состояние липидного обмена и общий КВР у пациентов с коморбидным течением артериальной гипертензии (АГ), сахарного диабета 2 типа (СД2Т) и субклиническим гипотиреозом (СГТ). Материалы и методы. Включено 67 пациентов в возрасте от 44 до 75 лет с АГ II стадии, СД2Т и СГТ. Все пациенты принимали статины до включения в исследование. При уровне ТТГ более 6,0 мкМЕд/мл дополнительно был назначен левотироксин в индивидуально подобранных дозах от 12,5 до 50 мкг/сут. Измеряли показатели липидного и тиреоидного обменов стандартными методами, концентрацию С-реактивного белка (СРБ) и фактора некроза опухоли-α (ФНО-α). Период наблюдения – 12 месяцев. Результаты. У пациентов с уровнем ТТГ > 6,0 мкМЕд/мл, несмотря на статинотерапию, имеет место более выраженная дислипидемия, более высокие значения СРБ (р < 0,05) и тенденция к росту ФНО-α (р > 0,05). Дополнительное применение левотироксина привело к достоверному снижению уровня общего холестерина (р = 0,011), холестерина липопротеидов низкой плотности (р = 0,025), к высокодостоверному снижению уровней СРБ и ФНО-α (р < 0,001). Выводы. Комбинированная терапия, включающая статины и левотироксин, приводит к более значимому, чем статины без применения заместительной терапии улучшению липидного профиля, снижению признаков системного воспаления и в совокупности положительно влияет на суммарный кардиоваскулярный риск у данной категории больных.