Дослідження з розробки рідкого екстракту кардіотонічної дії

Abstract

На кафедрі промислової фармації Національного фармацевтичного університету нами розробляється складний екстракт кардіотонічної дії, що містить у своєму складі витяги такої лікарської рослинної сировини, що була взята у рівних пропорціях: плодів глоду (Crataegus охуaсanta), трави собачої кропиви (Leonurus cardiaca), трави меліси (Melissa officinalis) та шишок хмелю (Humulus lupulus). Метою роботи стало визначення кількісного виходу біологічно-активних речовин залежно від ступеня виснаження лікарської рослинної сировини екстрагентом. Кожна лікарська рослинна сировина, яку використовували під час одержання екстракту, була перевірена на відповідність вхідним нормативним документам та подрібнена. Перколяцію здійснювали за допомогою лабораторного перколятора. Як екстрагент використовували етанол 70%. Процес екстракції виконували до одержання сумарного екстракту DER 1:10. Для кожного окремо зібраного зразка рідкого екстракту було визначено сухий залишок за допомогою аналізатора вологи Sartorius MA150C (Germany). Контролювали процес екстра- 47 ISSN 0367-3057, Фармацевтичний журнал, 2019, № 3 кції шляхом кількісного визначення поліфенольних сполук у екстрактах, одержаних порційно з кроком DER 1:1 методом спектрофотометрії на спектрофотометрі Evolution 60s (фірма Thermo Fisher Scientific, USA). Згідно з отриманими даними можна стверджувати про поступове зростання кількості поліфенольних сполук у витягах (екстрактах) до співвідношення сировина:екстрагент 1:10 (DER 1:10). Максимальний вихід поліфенольних сполук спостерігається із шишок хмелю (Humulus lupulus). Найменша кількість поліфенольних сполук вилучається із трави меліси (Melissa officinalis) та плодів глоду (Crataegus охуaсanta). Ця тенденція зберігається при всіх варіантах співвідношення сировина/ екстрагент. За даними проведених фізико-хімічних досліджень було підтверджено наявність речовин поліфенольної природи в складі витягів досліджуваної лікарської рослинної сировини та сумарного екстракту. За результатами наявності поліфенольних сполук (у перерахунку на галову кислоту) визначено, що максимальна кількість поліфенольних сполук вилучається із такої лікарської рослинної сировини – шишок хмелю (Humulus lupulus). Результати корелюють із раніше проведеними дослідженнями по визначенню кратності екстракції за сухим залишком в екстракті та витягах індивідуальної рослинної сировини