Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/20952
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПодольський, І. М.-
dc.contributor.authorШтриголь, С. Ю.-
dc.contributor.authorПодольский, И. Н.-
dc.contributor.authorPodolsky, I. M.-
dc.contributor.authorШтрыголь, С. Ю.-
dc.contributor.authorShtrigol, S. Yu.-
dc.date.accessioned2020-01-09T13:27:30Z-
dc.date.available2020-01-09T13:27:30Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationПодольський, І. М. In silico дослідження можливих шляхів метаболізму атристаміну в організмі людини / І. М. Подольський, С. Ю. Штриголь // Медична та клінічна хімія. – 2019. – Т. 21, № 3. – С. 44-52.uk_UA
dc.identifier.issn2410-681X-
dc.identifier.urihttp://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/20952-
dc.description.abstractВступ. Об’єктом представленого дослідження є атристамін (2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-он), який вивчають як перспективний антидепресант із церебропротекторними, ноотропними, аналгетичними, антигіпоксичними та актопротекторними властивостями. Обов’язковою умовою подальшого впровадження його як кандидата в ліки є дослідження фармакокінетичних характеристик молекули. Це неможливо здійснити без цілісного розуміння процесів біотрансформації, яким піддається досліджувана сполука в організмі людини. Мета дослідження – провести in silico дослідження можливих шляхів метаболізму перспективного антидепресанта атристаміну за допомогою онлайн-ресурсів, що перебувають у вільному доступі. Методи дослідження. З метою in silico дослідження можливих напрямків біотрансформації атристаміну в організмі людини використовували он-лайн такі веб-сервіси: “Xenosite P450 Metabolism 1.0”; “Xenosite UGT 2.0”; “Way2Drug SOMP” та “Way2Drug RA”. З огляду на те, що структурною особливістю хінолін-4(1Н)-онів є можливість існування прототропної таутомерії в гетероциклі, обчислення проводили для обох теоретично можливих таутомерних форм молекули атристаміну – 2-метил-3-(феніламінометил)- 1Н-хінолін-4-ону та 4-гідрокси-2-метил-3-(феніламінометил)-хіноліну. Результати й обговорення. Наявність вторинної аміногрупи в молекулі 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону і 4-гідроксигрупи в молекулі іншого таутомера (4-гідрокси-2-метил-3-(феніламінометил)-хіноліну) зумовлює високу ймовірність глюкуронування з утворенням, відповідно, N- та О-глюкуронідів. Для 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону як більш стійкої форми показано, що основними шляхами метаболізму можуть бути ароматичне гідроксилювання, аліфатичне гідроксилювання, окиснювальне дезамінування, N-гідроксилювання та епоксидування. Найбільшої уваги заслуговує напрямок аліфатичного гідроксилювання, оскільки, на відміну від усіх інших шляхів, у результаті цього прогнозується утворення генерації метаболітів з новими фармакологічними властивостями (похідні кінуренової кислоти). Висновок. Результати in silico дослідження можливих шляхів метаболізму атристаміну в організмі людини свідчать на користь того факту, що досліджувана сполука з високою ймовірністю інтенсивно метаболізується з участю ензимних систем цитохрому P450, що обов’язково необхідно врахувати в подальшому при плануванні експериментів in vivo.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectатристамінuk_UA
dc.subject2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-онuk_UA
dc.subjectметаболізмuk_UA
dc.subjectin silico дослідженняuk_UA
dc.subjectXenositeuk_UA
dc.subjectWay2Druguk_UA
dc.titleIn silico дослідження можливих шляхів метаболізму атристаміну в організмі людиниuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри фармакологiї та клінічної фармації
Наукові публікації кафедри фармацевтичної хімії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Article_Podolsky_Shtrygol.pdf564,95 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.