Обгрунтування застосування трепонемних та нетрепонемних методів у діагностиці сифілісу

Abstract

В Україні розповсюдження сифілісу все ще залишається достатньо високим. За даними офіційної статистики питома вага раннього і раннього латентного сифілісу знижується, тоді, як кількість пацієнтів із пізніми та неуточненими форма-ми сифілісу зростає. При цьому від 10% до 40% реальної кількості випадків залиша-ються нерозпізнаними та не підпадають під облік. Мета дослідження — проаналізу-вати ефективність та обґрунтувати застосування нетрепонемних та трепонемних методів для діагностики різних форм сифілісу.