Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/23438
Название: Дослідження впливу препарату «Диклокор» на спонтанну больову реакцію в експерименті
Авторы: Попов, О. С.
Шебеко, С. К.
Зупанець, І. А.
Шаламай, А. С.
Popov, O. S.
Попов, А. С.
Shebeko, S. K.
Зупанец, И. А.
Zupanets, I. A.
Shalamay, А. S.
Ключевые слова: диклокор;диклофенак натрію;кверцетин;остеоартрит;щури;анальгезія
Дата публикации: 2016
Библиографическое описание: Дослідження впливу препарату «Диклокор» на спонтанну больову реакцію в експерименті / О. С. Попов, С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2016. – №1 (47). – С. 97-101.
Краткий осмотр (реферат): Мета. Дослідити анальгетичні властивості препарату “Диклокор” шляхом оцінки його впливу на перебіг спонтанної больової реакції у щурів при одноразовому та повторному введенні на фоні розвитку гострого остеоартриту колінного суглоба; порівняти з аналогічними показниками диклофенака натрію. Диклокор – це композиційний нестероїдний протизапальний препарат, що поєднує в своєму складі диклофенак натрію в дозі 25 мг і кверцетин в дозі 40 мг. Методи. За допомогою внутрішньосуглобового введення 25 мкл 2% розчину λ-карагеніну спричиняли розвиток гострого гонартриту на правій задній лапі щурів, після чого дослідний об’єкт та препарат порівняння вводили тваринам внутрішньошлунково 1 раз на добу протягом 5 днів у дозах, що відповідають 50% ефективній дозі за анальгетичною активністю – 12,0 мг/кг (доза диклофенаку натрію у складі Диклокору дорівнювала 4,6 мг/кг) для Диклокору та 5 мг/кг для диклофенаку натрію. Препарати вводили у вигляді суспензій, які виготовляли на фізіологічному розчині при додаванні необхідної кількості стабілізатора ТВІН-80. Вимірювання інтенсивності спонтанної больової реакції проводили станом на 1, 3 та 5 добу дослідження за 30 хвилин та через 2 години після введення дослідних засобів. Вимірювання проводили за допомогою „тестера інвалідності” – Incapacitance Tester MkV („Linton Instrumentation”, Великобританія). Далі розраховували індекс інвалідності та анальгетичну активність для обох препаратів із статистичною обробкою отриманих даних. Результати. Диклокор проявив виражену анальгетичну активність на всіх етапах дослідження. Станом на 5 добу експерименту Диклокор за анальгетичною активністю вірогідно перевищував диклофенак натрію, хоча доза останнього була на 8 % більшою за вміст диклофенака натрію в Диклокорі. Ймовірно, підвищення анальгетичної активності, що спостерігалось в групі Диклокору, викликано синергетичною дією кверцетину в складі цього лікарського засобу. Висновки. Отримані дані свідчать, що Диклокор у дозі 12,0 мг/кг як при одноразовому, так і повторному введенні проявив виражений анальгетичний вплив на перебіг спонтанної больової реакції у тварин на тлі розвитку гострого гонартриту, за ступенем якого вірогідно перевершив активність диклофенака натрію на 5 добу спостереження. Отже, Диклокор є перспектиним препаратом для подального дослідження.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/23438
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
статья Фарм та лик токс.pdf114,3 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.