Біохімічна роль панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну

Abstract

За оцінками спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я цукровий діабет другого типу (ЦД2) за- лишається найбільш поширеним захворюванням, що характеризується стійкими порушеннями практично всіх метаболічних ланок. Мета. Проведення аналітичного огляду наявних літературних даних щодо біохімічної ролі панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну. Матеріали та методи. Аналіз відкритих джерел наукової літератури. Результати та їх обговорення. Відповідно до проаналізованих даних модуляція активності позанейро- нальних, наприклад, панкреатичних NMDA рецепторів може впливати на регуляцію вуглеводного метаболізму, зокрема глюкозостимульовану секрецію інсуліну та гомеостаз глюкози в крові. У зв’язку з цим представляється перспективним вивчення лікарських засобів, що блокують панкреатичні рецептори з метою створення на їх основі нових протидіабетичних засобів. Висновки. Антагоністи NMDAR можуть розглядатись як нові потенційні антидіабетичні засоби, які не лише нормалізують рівень глюкози в крові, але і чинять захисну дію на острівкові клітини. Використання антагоніс- тів NMDAR як засобів додаткової терапії у схемах фармакокорекції цукрового діабету може бути корисним для гальмування прогресування захворювання.

According to World Health Organization expert estimates, type 2 diabetes mellitus (DM2) remains the most common disease, which characterized by persistent disorders of almost all metabolic links. Aim. To conduct an analytical review of available literature on the biochemical role of pancreatic NMDA receptors in the pathogenesis of carbohydrate metabolism disorders. Materials and methods. Open-source analysis of the academic and scientific literature. Results and discussion. According to the examined data, modulation of the activity of extraneuronal receptors, such as pancreatic NMDA receptors, may affect the regulation of carbohydrate metabolism, in particular glucose-stimulated insulin secretion and blood glucose homeostasis. Therefore, it is considered to be of high relevance to study those drugs that block pancreatic receptors to use them as the basis in the creation of new antidiabetic drugs. Conclusions. NMDAR antagonists can be considered as new potential antidiabetic drugs that not only normalize blood glucose levels, but also have a protective effect onto islet cells. The use of NMDAR antagonists as adjunctive therapy in diabetes mellitus pharmacological correction regimens may be useful in inhibiting disease progression.

По оценкам специалистов Всемирной организации здравоохранения сахарный диабет второго типа (СД2) остается наиболее распространенным заболеванием, характеризующимся стойкими нарушениями практически всех метаболических звеньев. Цель. Проведение аналитического обзора имеющихся литературных данных по биохимической роли пан- креатических NMDA-рецепторов в патогенезе нарушений углеводного обмена. Материалы и методы. Анализ открытых источников научной литературы. Результаты и их обсуждение. Согласно проанализированным данным модуляция активности вненейро- нальных, например, панкреатических NMDA рецепторов может влиять на регуляцию углеводного метаболизма, в частности глюкозостимулирующую секрецию инсулина и гомеостаз глюкозы в крови. В связи с этим пред- ставляется перспективным изучение лекарственных средств, блокирующих панкреатические рецепторы с целью создания на их основе новых противодиабетических средств. Выводы. Антагонисты NMDAR могут рассматриваться как новые потенциальные антидиабетические средства, которые не только нормализуют уровень глюкозы в крови, но и оказывают защитное действие на островковые клетки. Использование антагонистов NMDAR как средств дополнительной терапии в схемах фармакокоррекции сахарного диабета может быть полезным для торможения прогрессирования заболевания.