До питання осмолярності інфузійних розчинів при їх промисловому виробництві

Abstract

До інфузійних розчинів, що вводяться у великих об'ємах, ставиться одна з основних вимог — відповідність фізіологічних властивостей рідин організму та ін'єкційного розчину. Така відповідність досягається за умови, якщо розчин, який вводиться в організм, є ізотонічним. В іноземній літературі ізотонічність розчинів визначають терміном "осмолярність", а одиницею виміру осмотично діючих іонів і молекул є осмоль. Для препаратів, впроваджених у виробництво на Луганській фармацевтичній фабриці, розрахована осмолярність, яка відповідає осмолярності рідин організму.

Для инфузионных растворов, которые вводятся в больших объемах, одно из основных требований — соответствие физиологических свойств жидкостей организма и инъекционного раствора. Такое соответствие достигается при условии, если вводимый в организм раствор является изотоничным. В зарубежной литературе изотонич-носгь растворов определяют термином "осмопярность", а единицей измерения осмотически действенных ионов и молекул является осмать. Для препаратов, внедренных в производство на Луганской фармацевтической фабрике, рассчитана осмолярность, которая соответствует осмолярности жидкостей организма.

To the infusive solutions with large volumes of injection one of the main requirements is correspondence of the organism liquids' physiological properties to those of the injection solution. This correspondence can be achieved only provided the solution injected is isotonic. In foreign literature the solutions' isotonicity is determined as osmolarity, and the measuring unit of osmoti-cally active ions and molecules is osmole. For the preparations, brought into production at Lugansk pharmaceutical factory, the osmolarity corresponding to that of organism's liquids has been calculated.