Ультрасонографія паравертебральних м’язів пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта та прогнозування результатів їх хірургічного лікування

Abstract

У статті розглянуто питання встановлення ультрасонографічних критеріїв для оцінки стану паравертебральних м’язів пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта та прогнозування результатів їх хірургічного лікування. Усіх хворих (31 чоловік і 43 жінки) розділили на чотири групи – N, G, S і St. Групу N склали 15 (20,27 %) осіб із нестабільністю хребтових рухових сегментів, групу G – 25 пацієнтів (33,78 %) із встановленим у процесі обстеження діагнозом грижі міжхребцевого диска. Група S представлена 15 (20,27 %) пацієнтами зі спондилолістезом, St – 19 (25,68 %) зі стенозом хребтового каналу. П’ята група – контрольна (n=12). Для оцінки стану скелетних м'язів використовували лінійні ультразвукові датчики з частотою 5,0–7,5 МГц. Доведено наявність залежності між ультрасонографічними змінами паравертебральних м'язів і результатами хірургічного лікування хворих із дегенеративними ураженнями поперекового відділу хребта. Основними факторами впливу є товщина м'язового шару, підвищена ехогенність тканини і значення відношення підшкірно-жировий шар / м'язовий шар. Запропоновано модель, яка дозволяє прогнозувати результати хірургічного лікування на основі даних ультрасонографічного дослідження паравертебральних м’язів пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта з точністю 84,4 %.