Синдром професійного вигоряння: як зберегти психоемоційне здоров’я спеціалісту фармації

Abstract

Вступ. Співробітники більшості закладів практичної фармації, професійна діяльність яких пов’язана з повсякденним здійсненням емоційно напружених контактів з великою кількістю пацієнтів, в значній мірі стають схильними до розвитку синдрому «професійного вигорання». Цей синдром став досить розповсюдженим та вже досяг такого рівня, що навіть набув діагностичного статусу у МКХ‑10, а його подальше дослідження стало дуже актуальним. Мета роботи: дослідження та оцінювання основних факторів, що формують синдром професійного вигоряння у спеціалістів фармації та пошук ефективних методів його запобігання і корекції. Матеріали та методи. Дослідження було проведено в супровід з ретельним оглядом та узагальненням інформації наукових джерел та даних профільної літератури. Для загального аналізу було використано опитування за методом анонімного анкетування серед слухачів курсів підвищення кваліфікації. Обробка та аналіз результатів опитування проводилась методами статистичних підрахунків. Результати досліджень. Згідно отриманих результатів дослідження встановлено, що психологічний клімат на робочому місці найбільше впливав на формування професійного вигоряння у спеціалістів фармації. А володіння прийомами зняття психологічної напруги та розширення професійної свідомості стали основними аспектами, які були виділені респондентами серед заходів його запобігання та корекції. Висновки. Для ефективної праці та отримання задоволення від обраного фаху спеціалістам фармації необхідні нові формати шляхів профілактики стресів на професійному лані та позитивне когнітивне мислення в особистому житті. Позитивний стан атмосфери у колективі (доброзичливість, контактність, інтегрування) сприяють створенню комфортного середовища, формуванню професійної впевненості та доброзичливості. Напрацювання навичок психогігієни у повсякденності також сприяє попереджуванню виникнення симптомів професійного вигоряння.

Введение. Сотрудники большинства заведений практической фармации, профессиональная деятельность которых связана с повседневным осуществлением эмоционально напряженных контактов с большим количеством пациентов, в значительной степени становятся склонными к развитию синдрома «профессионального выгорания». Этот синдром стал достаточно распространенным и уже достиг такого уровня, что даже получил диагностический статус в МКБ‑10, а его дальнейшее исследование стало очень актуальным. Цель работы: исследование и оценка основных факторов, формирующих синдром профессионального выгорания у специалистов фармации и поиск эффективных методов его предотвращения и коррекции. Материалы и методы. Исследование было проведено путем обобщения информации научных источников и данных профильной литературы. Для общего анализа был использован опрос методом анонимного анкетирования слушателей курсов повышения квалификации. Обработка и анализ результатов опроса проводилась методами статистических подсчетов. Результаты исследований. Согласно полученным результатам исследования установлено, что психологический климат на рабочем месте оказывает наибольшее влияние на формирование профессионального выгорания у специалистов фармации. А владение приемами снятия психологического напряжения и расширение профессионального сознания стали основными аспектами, которые были выделены респондентами среди мер его предупреждения и коррекции. Выводы. Для эффективной работы и получения удовольствия от выбранной специальности специалистам фармации необходимы новые пути профилактики стрессов на профессиональном поприще и положительное когнитивное мышление в личной жизни. Положительная атмосфера в коллективе (доброжелательность, контактность, интегрирование) способствуют созданию комфортной среды, формированию профессиональной уверенности и доброжелательности, наработке навыков психогигиены в повседневности, то есть снижают риск появления профессионального выгорания.

Introduction. The staff of most practical pharmacy establishments, whose professional activities are connected with the daily implementation of emotionally intense contacts with a large number of patients, are becoming largely prone to the development of the “professional burnout” syndrome. This syndrome has become quite common and has already reached such a level that it even received diagnostic status in ICD‑10, and its further research has become very relevant. Objective. To study and evaluate the main factors that may lead to “professional burnout” syndrome in pharmacy specialists and the search for effective methods for its prevention and correction. Materials and methods. The study included the thorough analysis and compilation of information sources and scientific data on the relevant literature. The general analysis was based on the data collected from anonymous questioning of students of advanced training courses. The statistical analysis methods were used for survey reports processing and analyzing. Research results. According to the obtained results, it was established that the psychological climate in the workplace has the greatest impact on the professional burnout among pharmacy specialists. And methods of relieving psychological stress and expanding professional consciousness became the main aspects that were highlighted by respondents among the measures for its prevention and correction. Conclusions. For effective work and enjoyment in the chosen specialty, pharmacy specialists need new ways of preventing stress in their professional field and positive cognitive thinking in their personal lives. The positive atmosphere in the team (goodwill, contact, integration) contributes to creating a comfortable environment, building professional confidence and goodwill, developing mental hygiene skills in everyday life, therefore reducing the risk of professional burnout.