Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/27193
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТимощук, Г. В.-
dc.contributor.authorТимощук, А. В.-
dc.contributor.authorTymoshchuk, H. V.-
dc.date.accessioned2022-02-07T08:41:46Z-
dc.date.available2022-02-07T08:41:46Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationТимощук, Г. В. Теоретичні основи готовності до професійного саморозвитку педагогічних працівників у системі післядипломної освіти / Г. В. Тимощук // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». – 2021. – № 1 (21). – С. 261-268.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/27193-
dc.description.abstractУ статті розглянуто теоретичні аспекти саморозвитку, подано узагальнені результати щодо характеристик поняття «професійний саморозвиток», зокрема, з метою виявлення тенденцій у його наукових визначеннях використано контент-аналіз як метод кількісного вираження якісних ознак інформації. Встановлено, що найбільша значущість притаманна визначенню поняття «професійний саморозвиток» як безперервного процесу опредметнення сутнісних сил (синтезу інтелекту, почуттів, сили волі, ціннісних орієнтацій та ін.) особистості у професійній діяльності, що є творчою та суспільно корисною з метою самореалізації в обраній професії, досягнення об’єктивно високих результатів відповідно до внутрішніх суб’єктивних норм і критеріїв. Запропоновано авторське визначення готовності до професійного саморозвитку педагога як інтегративної характеристики особистості, яка поєднує в собі мотиваційно-ціннісні, когнітивно-інтелектуальні та операційно-діяльнісні детермінанти безперервних якісних змін у професійній діяльності, що загалом забезпечують досягнення значущих кар’єрних результатів відповідно до вимог сучасності. На основі узагальнення численних позицій науковців щодо структури готовності до професійного саморозвитку конкретизовано її структурні компоненти, а саме: мотиваційний, когнітивно-інтелектуальний, діяльнісний, які є взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими, а також виділено провідні функції – інформаційну, мотиваційну, смислоутворюючу, рефлексивну, комунікативну й нормативну. Зазначено, що основними механізмами професійного саморозвитку викладача є самопізнання, самовизначення, самоідентифікація, самоорганізація, самоосвіта, саморегуляція, спрямованість на професійно-творчу самореалізацію у педагогічній діяльності та самооцінка. Підкреслено актуальність формування готовності до професійного саморозвитку педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти як необхідної умови зростання їхнього професіоналізму на етапі динамічних суспільно-трансформаційних процесів.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectсаморозвитокuk_UA
dc.subjectпрофесійний саморозвитокuk_UA
dc.subjectготовність до професійного саморозвиткуuk_UA
dc.subjectпіслядипломна освітаuk_UA
dc.titleТеоретичні основи готовності до професійного саморозвитку педагогічних працівників у системі післядипломної освітиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри педагогiки та психологiї IПКСФ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Тимощук Г.pdf279,21 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.