Перспективи створення нового лікарського засобу для корекції метаболічного синдрому на основі БАР мучниці звичайної листя

Abstract

Мета дослідження. Розробити спосіб одержання сухого модифікованого екстракту мучниці звичайної листя, вивчити його хімічний склад, гіпоглікемічну і гіполіпідемічну активність з метою визначення перспективи його використання для корекції метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном. Для аналізу одержаного екстракту використовували метод ВЕРХ і спектрофотометрію. Гіпоглікемічну й гіполіпідемічну активність сухих екстрактів мучниці звичайної листя вивчали на щурах з інсулінорезистентністю. Результати та їх обговорення. Розроблено спосіб одержання сухого модифікованого екстракту з мучниці звичайної листя з додаванням цистеїну. В екстракті ідентифіковано фенологлікозид (арбутин), 2 фенолкарбонові кислоти (галову та елагову), 6 флавоноїдів, 8 сапонінів і визначено їх кількісний вміст. Серед флавоноїдів переважали гіперозид і катехін, серед сапонінів – урсолова кислота, уваол і лупеол. В екстракті методом спектрофотометрії виявлено вміст основних груп фенольних сполук. Введення сухого екстракту мучниці звичайної листя, модифікованого цистеїном, проявляє нормалізувальну дію на метаболічні порушення на тлі високофруктозної дієти, і тому він може бути перспективним агентом для корекції метаболічного синдрому. Висновки. У результаті проведених досліджень було створено новий сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном, проведено дослідження його фітохімічного складу, гіпоглікемічної та гіполіпідемічної активності, що засвідчило перспективність його використання для корекції метаболічного синдрому

Aim. To develop the method for obtaining a dry modified extract from bearberry, study its chemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activity in order to determine the prospects of its use for the correction of the metabolic syndrome. Materials and methods. The study object was a dry extract of bearberry leaves modified with cysteine. HPLC and spectrophotometry were used to analyze the extract obtained. The hypoglycemic and hypolipidemic activity of dry extracts of bearberry was studied in rats with insulin resistance. Results and discussion. The method for obtaining a dry modified extract from bearberry leaves was developed by adding cysteine. Phenologlycoside (arbutin), 2 phenolic acids (gallic and ellagic), 6 flavonoids, 8 saponins were identified in the extract, and their quantitative content was determined. Hyperoside and catechin were dominant among flavonoids, and ursolic acid, uvaol, and lupeol prevailed among saponins. The content of the main groups of phenolic compounds was determined in the extract by spectrophotometry. The introduction of the dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has a normalizing effect on metabolic disorders on the background of a high-fructose diet; therefore, it can be a promising agent for the correction of the metabolic syndrome. Conclusions. As a result of the research conducted, a new dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has been created. The phytochemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activities of the extract have been studied, indicating the prospects for its use to correct the metabolic syndrome.

Цель исследования. Разработать способ получения сухого модифицированного экстракта толокнянки обыкновенной листьев, изучить его химический состав, гипогликемическую и гиполипидемическую активность с целью установления перспективы его использования для коррекции метаболического синдрома. Материалы и методы. Объектом исследования был сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином. Для анализа полученного экстракта использовали метод ВЭЖХ и спектрофотометрию. Гипогликемическую и гиполипидемическую активность сухих экстрактов толокнянки обыкновенной листьев изучали на крысах с инсулинорезистентностью. Результаты и обсуждение. Разработан способ получения сухого модифицированного экстракта с добавлением цистеина с толокнянки обыкновенной листьев. В экстракте идентифицированы фенологликозид (арбутин), 2 фенолкарбоновые кислоты (галловая и элаговая), 6 флавоноидов, 8 сапонинов, а также установлено их количественное содержание. Среди флавоноидов доминирующими были гиперозид и катехины, среди сапонинов – урсоловая кислота, уваол и лупеол. В экстракте методом спектрофотометрии установлено содержание основных групп фенольных соединений. Введение сухого экстракта толокнянки обыкновенной листьев, модифицированного цистеином, проявляет нормализующее действие на метаболические нарушения на фоне высокофруктозной диеты, поэтому он может быть перспективным агентом для коррекции метаболического синдрома. Выводы. В результате проведенных исследований был создан новый сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином, изучен его фитохимический состав, гипогликемическая и гиполипидемическая активность. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности использования данного экстракта для коррекции метаболического синдрома.