A comparative study of the hepatotrophic properties of non-steroidal anti-inflammatory drugs

Abstract

Aim. To study the effect of different generations of NSAIDs on the functional state of the liver of the experimental animals. Materials and methods. Diclofenac sodium, piroxicam, indomethacin, meloxicam and celecocosib were selected for the comparative study. Changes in the functional state of the liver of intact rats during subchronic administration of the drugs selected, as well as their impact on the course of the model hepatitis were determined. The state of the liver was determined by the following indicators: the mass coefficient of the liver, the activity of alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, the content of total protein, urea, cholesterol in the blood serum, the level of TBA-active products, diene conjugates, reduced glutathione, catalase and glycogen in the liver homogenate. Results and discussion. It was found that diclofenac, piroxicam, indomethacin in the doses of ED50 by the antiexudative activity when used for 14 days adversely affected the liver of intact animals, as well as worsened the course of the model hepatitis, i.e. had a pronounced hepatotoxic effect. Meloxicam and celecoxib did not show a pronounced adverse effect in the carbon tetrachloride hepatitis, but contributed to the deterioration of the functional state of the liver of intact rats, i.e. had a moderate hepatotoxic effect. Conclusions. By the level of hepatotoxicity the drugs studied can be arranged as follows: diclofenac > indomethacin > piroxicam > meloxicam > celecoxib.

Метою пропонованої роботи стало порівняльне вивчення впливу препаратів різних поколінь НПЗП на функціональний стан печінки експериментальних тварин. Матеріали та методи. Для порівняльного дослідження було обрано диклофенак натрію, піроксикам, індометацин, мелоксикам та целекоксиб. Визначали зміни функціонального стану печінки інтактних щурів за субхронічного введення обраних препаратів, а також їх вплив на перебіг модельного гепатиту. Стан печінки визначали за такими показниками: масовий коефіцієнт печінки; активність аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, вміст загального білка, сечовини, холестеролу в сироватці крові; рівень ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів, відновленого глутатіону, каталази та глікогену в гомогенаті печінки. Результати та їх обговорення. З’ясовано, що диклофенак, піроксикам, індометацин у дозах ЕД50 за антиексудативною активністю за застосування протягом 14-ти днів негативно впливають на стан печінки інтактних тварин, а також погіршують перебіг модельного гепатиту, тобто проявляють виражену гепатотоксичну дію. Мелоксикам і целекоксиб не виявляють вираженої негативної дії у разі тетрахлорметанового гепатиту, але сприяють погіршенню функціонального стану печінки інтактних щурів, тобто чинять помірну гепатотоксичну дію. Висновки. За рівнем гепатоксичності порівнювані препарати можна розташувати так: диклофенак > індометацин > піроксикам > мелоксикам > целекоксиб.

Целью данной работы является сравнительное исследование влияния наиболее широко применяемых НПВП разных поколений на функциональное состояние печени экспериментальных животных.Материалы и методы. Для сравнительного исследования были выбраны диклофенак натрия, пироксикам, индометацин, мелоксикам и целекоксиб. Определяли изменения функционального состояния печени интактных крыс при субхроническом введении избранных препаратов, а также их влияние на развитие модельного гепатита у экспериментальных животных. Состояние печени определяли по следующим показателям: массовый коэффициент печени, активность аланинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, содержание общего белка, мочевины, холестерина в сыворотке крови, уровень ТБК-активных продуктов, диеновых конъюгатов, восстановленного глутатиона, каталазы и гликогена в гомогенате печени. Результаты и их обсуждение. Установлено, что диклофенак, пироксикам, индометацин в дозе ЕД50 по антиэкссудативной активности при применении в течение 14 дней негативно влияют на состояние печени интактных животных, а также ухудшают течение модельного гепатита, то есть проявляют выраженное гепатотоксическое действие. Мелоксикам и целекоксиб не проявляют выраженного негативного воздействия при тетрахлорметановом гепатите, но способствуют ухудшению функционального состояния печени интактных крыс, то есть обладают умеренным гепатотоксическим действием. Выводы. По уровню гепатотоксичности сравниваемые препараты можно расположить так: диклофенак > индометацин > пироксикам > мелоксикам > целекоксиб.