Лабораторна токсикологічна діагностика інтоксикацій тразодоном

Abstract

При встановленні причини отруєння антидепресивними препаратами важливе значення мають дані лабораторних токсикологічних досліджень біорідин на наявність у них зазначеної групи лікарських речовин. Метою дослідження була розробка методик визначення антидепресивного препарату тразодону в зразках крові та сечі з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії з УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Матеріали та методи. Досліджені модельні зразки проб біорідин людини, до яких попередньо додавали тразодон. Ізолювали антидепресант з крові та сечі методом рідинно-рідинної екстракції метиленхлоридом з лужного середовища при рН 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища при рН 1. При дослідженні крові попередньо осаджували еритроцитарну масу за допомогою 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Хроматографування проводили на мікроколоночному хроматографі з використанням колонки з оберненою фазою С18. Результати. Абсолютний час утримування тразодону в екстрактах з модельних зразків біорідин становив 17,91 ± 0,09 хв. Кількісний вміст препарату визначали при 250 нм за градуювальною залежністю площі хроматографічного піку від концентрації (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В наведених умовах екстракції було виділено з крові та сечі 35 ± 4 % та 78 ± 4 % тразодону відповідно. Висновки. Розроблені методики ізолювання тразодону з біорідин методом рідинної екстракції з наступним визначенням препарату за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Методики рекомендовані для використання у практиці судової та клінічної токсикології

Aim. To develop the methods, which are suitable for analytical diagnosis of the thymoleptic intoxications, for determining the antidepressant drug trazodone in the blood and urine samples using high-performance liquid chromatography with a UV spectrophotometric detection. Materials and methods. The model samples of human biofluids spiked with trazodone were studied. The antidepressant was isolated from the blood and urine by the liquid-liquid extraction with methylene chloride from the alkaline medium at pH 9. Related endogenous impurities were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium at pH 1. When examining the blood the erythrocyte mass was pre-precipitated using 10 % solution of trichloroacetic acid. The chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph using a column with a reversed-phase of C18. Results. The absolute retention time of trazodone in extracts from the model samples of biofluids was 17.91 ± 0.09 min. The quantitative content of trazodone was determined at 250 nm by the calibration dependence of the chromatographic peak area on the concentration (μg/ml) y = (1.74∙10-3 ± 1∙10-5)x. Under the extraction conditions specified 35 ± 4 % and 78 ± 4 % of trazodone were isolated from the blood and urine, respectively. Conclusions. The methods of trazodone isolation from biofliuds by liquid extraction with further drug determination by high performance liquid chromatography using a multiwave UV spectrophotometric detection have been developed. The methods are recommended to apply in the practice of forensic and clinical toxicology

Целью исследования была разработка методик определения антидепрессивного препарата тразодона в образцах крови и мочи с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии с УФ-спектрофотометрическим детектированием, пригодных для проведения аналитической диагностики интоксикаций тимолептиками.Материалы и методы. Исследованы модельные образцы проб биожидкостей человека, к которым предварительно добавляли тразодон. Изолировали антидепрессант из крови и мочи методом жидкостно-жидкостной экстракции метиленхлоридом из щелочной среды при рН 9. Сопутствующие эндогенные примеси удаляли экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды при рН 1. При исследовании крови предварительно эритроцитарную массу осаждали с помощью 10 % раствора трихлоруксусной кислоты. Хроматографирование проводили на микроколоночном хроматографе с использованием колонки с обращенной фазой С18. Результаты. Абсолютное время удерживания тразодона в экстрактах из модельных образцов биожидкостей составило 17,91 ± 0,09 мин. Количественное содержание тразодона определяли при 250 нм по градуировочной зависимости площади хроматографического пика от концентрации (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В указанных условиях экстракции было выделено из крови и мочи 35 ± 4 % и 78 ± 4 % тразодона соответственно. Выводы. Разработаны методики изолирования тразодона из биожидкостей методом жидкостной экстракции с последующим определением препарата с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием. Методики рекомендованы для использования в практике судебной и клинической токсикологии.