Віддалені наслідки гонадектомії тварин на стан нерепродуктивних органів

Abstract

У більшості розвинених країн світу хірургічна стерилізація стала звичайним інструментом для боротьби з перенаселенням небажаних тварин і усунення ризику репродуктивних захворювань у домашніх тварирн (наприклад, рак молочної залози та гіперплазія/інфекція передміхурової залози). Найчастіше гонадектомія у тварин проводиться у віці від 6 тижнів до 12 місяців. Однак видалення статевих залоз перешкоджає зворотному зв’язку естрогену і тестостерону на гіпофіз і гіпоталамус. В результаті рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ) постійно підвищується в надфізіологічних концентраціях. Хоча основна роль ЛГ відводиться до репродуктивної функції (наприклад, овуляції), рецептори ЛГ присутні в деяких не репродуктивних тканинах, включаючи щитовидну залозу, надниркові залози, шлунково-кишковий тракт та інші. Точна етіологія збільшення частоти кількох не репродуктивних довгострокових ускладнень здоров’я після стерилізації та кастрації невідома, але може бути пов’язана з активацією рецепторів ЛГ у цих не репродуктивних тканинах-мішенях.