Цукровий діабет: особливості ранньої клініко-лабораторної діагностики

Abstract

Цукровий діабет є важким соціально-економічним тягарем для будь-якої країни світу та посідає одне із провідних місць в рейтингу хронічних захворювань. Згідно прогнозам ВООЗ до 2040 року кількість осіб, що страждають на цукровий діабет віком 20-79 років, збільшиться до 642 мільйонів. Найсерйозніша небезпечність цукрового діабету пов’язана із ускладненнями, що розвиваються при пошкоджуючій дії на судини. Важливе місце серед хронічних діабетичних ускладнень займає цереброваскулярна патологія, яка охоплює широкий спектр патологічних станів – від м’яких когнітивних розладів до деменції. Тому актуальним та доцільним є удосконалення алгоритмів ранньої клініко-лабораторної діагностики ускладнень цукрового діабету, яка включає як проведення нейропсихофізіологічних тестів, так і проведення вивчення додаткових маркерів стресу.

Diabetes is a heavy socio-economic burden for any country in the world and occupies one of the leading places in the ranking of chronic diseases. According to WHO forecasts, by 2040, the number of people suffering from diabetes aged 20-79

3 will increase to 642 million. The most danger of diabetes is related to the complications that develop when the blood vessels are damaged. An important place among chronic diabetic complications is occupied by cerebrovascular pathology, which covers a wide range of pathological conditions - from mild cognitive disorders to dementia. Therefore, it is relevant and expedient to improve algorithms for early clinical and laboratory diagnosis of complications of diabetes, which includes both neuropsychophysiological tests and the study of additional stress markers.