Використання тривимірних технологій під час створення пероральних твердих лікарських форм

Abstract

Метою роботи є аналіз даних наукової літератури щодо застосування тривимірних технологій у фармації, зокрема в технології пероральних твердих лікарських форм, переваг та недоліків 3D-друку. Матеріали та методи. Для досягнення визначеної мети застосовували бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати та їх обговорення. Персоналізована медицина на сьогодні є головним напрямом розвитку сектора охорони здоров’я. Її мета – адаптувати лікування до конкретної людини, враховуючи особливості її фізіології, реакцій на лікарські засоби та генетичний профіль. З’являється багато технологій, що сприяють зміні парадигми від традиційного «універсального підходу» до персоналізованої медицини, однією з яких є тривимірний (3D) друк. 3D-друк передбачає створення тривимірного об’єкта за допомогою різних комп’ютерних програм. 3D-друк можна використовувати для створення широкого спектра лікарських препаратів, що відрізняються за формою, профілем вивільнення та комбінацією лікарських засобів. Основні технологічні платформи 3D-друку, досліджувані у фармацевтичному секторі, охоплюють струменевий друк, виготовлення з топлених ниток, селективне лазерне спікання, стереолітографію та мікрошприцювання під тиском. Висновки. У статті розглянуто різні технології 3D-друку та перспективи їх застосування в дослідженнях зі створення нових лікарських засобів, зокрема пероральних твердих лікарських форм, а також висвітлено їхні переваги та недоліки.

Aim. To analyze the scientific literature data on the use of three-dimensional technologies in pharmacy, in particular in the technology of oral solid dosage forms, the advantages and disadvantages of 3D printing, and current research on the development of drugs using 3D printing. Materials and methods. To achieve this goal, bibliosemantic and analytical methods were used. Results and discussion. Personalized medicine is currently a major area of development in the healthcare sector. Its goal is to adapt treatment to a specific person, taking into account the peculiarities of the physiology, drug reactions, and the genetic profile. There are technologies that contribute to the paradigm shift from the traditional “one-size-fits-all” approach to personalized medicine, the main one being three-dimensional (3D) printing. 3D printing involves the creation of a three-dimensional object using various computer programs. 3D printing can be used to create a wide range of dosage forms that differ in shape, release profile, and drug combination. The main 3D printing technology platforms under study in the pharmaceutical sector include inkjet printing, binder inkjet printing, fused filament manufacturing, selective laser sintering, stereolithography, and injection microsyringing. Conclusions. The article discusses various 3D printing technologies and the prospects for their application in research on the development of new medicines, in particular oral solid dosage forms, and highlights their advantages and disadvantages.