Теоретичне обґрунтування складу мазі ранозагоювальної дії з діючими компонентами рослинного походження

Abstract

Метою роботи є теоретичне обґрунтування складу мазі ранозагоювальної дії з діючими речовинами рослинного походження для терапії у другій та третій фазах ранового процесу. Матеріали та методи. Об’єктом є узагальнення та аналіз даних наукової літератури щодо використання лікарських рослин у лікуванні ранового процесу. Результати та їх обговорення. На підставі аналізу даних наукової літератури щодо хімічного складу та фармакологічних властивостей лікарських рослин, використовуваних у лікуванні ранового процесу, обґрунтовано доцільність застосування ліпофільного екстракту квіток нагідок, олії амаранту, ефірної олії фенхелю як діючих компонентів у складі мазі ранозагоювальної дії. Квітки нагідок завдяки наявності великої кількості каротиноїдів та флавоноїдів забезпечать високий рівень антимікробної, репаративної дії. За рахунок вмісту таких складних біологічно активних сполук, як токофероли, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, фітостероли та сквален, олія амаранту проявляє виражену антиоксидантну активність. Компоненти, які входять до складу ефірної олії фенхелю звичайного, сприяють наростанню сполучної тканини та відновленню шкірного покриву, а також забезпечують високий рівень протигрибкової дії. Висновки. Аналіз даних наукової літератури підтвердив можливості застосування лікарських рослинних засобів у лікуванні ранового процесу. Найбільшою перевагою лікарських рослинних засобів є висока ступінь засвоюваності клітинами шкіри молекул біологічно активних сполук, що входять до їхнього складу, як найбільш фізіологічно сприятливої форми. Доведено доцільність використання ліпофільного екстракту нагідків лікарських, олії амаранту та ефірної олії фенхелю для створення мазі ранозагоювальної дії. Обраний склад забезпечить прогнозовану антибактеріальну, протигрибкову, антиоксидантну та репаративну дію мазі, зменшить вірогідність виникнення резистентності в патогенних мікроорганізмів, сприятиме прискоренню грануляції та епітелізації тканин.

Aim. To theoretically substantiate the composition of a wound healing ointment with active substances of plant origin for the therapy in the second and third phases of the wound process. Materials and methods. The study object was the generalization and analysis of scientific literature data on the use of medicinal plants in the treatment of the wound process. Results and discussion. Based on the analysis of scientific literature data on the chemical composition and pharmacological properties of medicinal plants used in the treatment of the wound process, the expediency of using the lipophilic extract of marigold flowers, amaranth oil, fennel essential oil as active ingredients in the wound healing ointment has been substantiated. Marigold flowers due to the presence of a large number of carotenoids and flavonoids will provide a high level of the antimicrobial, reparative action of the ointment. Due to the content of complex biologically active compounds, such as tocopherols, polyunsaturated fatty acids, vitamins, phytosterols and squalene, the amaranth oil has a pronounced antioxidant activity. The components that are part of the essential oil of fennel contribute to the connective tissue growth and the skin restoration, as well as provide a high level of the antifungal action. Conclusions. The analysis of scientific literature data has shown the possibility of using herbal medicines in the treatment of the wound process. The greatest advantage of herbal medicines is the high degree of assimilation of molecules of biologically active substances, which are part of natural compounds as the most physiological form, by skin cells. The expediency of using the lipophilic extract of marigold, amaranth oil and fennel essential oil when developing a wound-healing ointment has been proven. The composition selected will provide the predicted antibacterial, antifungal, antioxidant and reparative effect of the ointment, reduce the likelihood of resistance in pathogenic microorganisms, and accelerate granulation and epithelialization of tissues.

Целью работы является теоретическое обоснование состава мази ранозаживляющего действия с действующими веществами растительного происхождения для терапии второй и третьей фаз раневого процесса. Материалы и методы. Объектом исследования является обобщение и анализ данных научной литературы относительно использования лекарственных растений при лечении раневого процесса. Результаты и их обсуждение. На основании анализа данных научной литературы, в которых описывается химический состав и фармакологические свойства лекарственных растений, используемых при лечении раневого процесса, обоснована целесообразность использования липофильного экстракта цветков календулы, масла амаранта, эфирного масла фенхеля в качестве действующих компонентов ранозаживляющей мази. Цветки календулы благодаря наличию большого количества каротиноидов и флавоноидов обеспечат высокий уровень антимикробного, репаративного действия мази. За счет содержания сложных биологически активных соединений, таких, как токоферолы, полиненасыщенные жирные кислоты, витамины, фитостеролы и сквален, масло амаранта проявляет выраженную антиоксидантную активность. Компоненты, входящие в состав эфирного масла фенхеля, способствуют нарастанию соединительной ткани и восстановлению кожного покрова, а также обеспечивают высокий уровень противогрибкового действия. Выводы. Анализ данных научной литературы показал возможности использования лекарственных растительных средств при лечении раневого процесса. Наибольшим преимуществом использования лекарственных растительных средств является высокая степень усвояемости клетками кожи молекул биологически активных веществ, входящих в их состав природных соединений, как наиболее физиологической формы. Доказана целесообразность использования липофильного экстракта календулы лекарственной, масла амаранта и эфирного масла фенхеля при создании ранозаживляющей мази. Выбранный состав обеспечит прогнозируемое антибактериальное, противогрибковое, антиоксидантное и репаративное действие мази, уменьшит вероятность возникновения резистентности у патогенных микроорганизмов, будет способствовать ускорению грануляции и эпителизации тканей.