Тепротумумаб: новий погляд на лікування тиреоїдної офтальмопатії

Abstract

Автоімунні захворювання щитовидної залози займають значне місце серед інших автоімунних уражень. Тиреоїдна офтальмопатія (офтальмопатія Грейвса, автоімунна офтальмопатія) може супроводжувати тиреотоксикоз (60-90%), гіпотиреоз (0,8-15%), автоімунний тиреоїдит (3,3%), еутиреоїдний статус (5,8-25%). Автоімунна офтальмопатія вражає близько 2% всього населення, при цьому у жінок захворювання розвивається у 5-8 разів частіше, ніж у чоловіків. Вікова динаміка характеризується двома піками проявів у 40-45 років і 60-65 років. Тиреоїдна офтальмопатія може розвиватися і в дитячому віці, частіше у дівчат до 20 років.