Дослідження ролі громадських організацій у формуванні державної політики охорони здоров’я за умов розвитку самоврядування

Abstract

Аналіз міжнародного досвіду участі різних суб’єктів публічного управління (громадських організацій, пацієнтських об’єднань) у формуванні й реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я (ОЗ) свідчить про суттєві відмінності, пов’язані, насамперед з особливостями державного устрою та рівня демократизації суспільства, соціально-економічного рівня розвитку й особливостей організації системи ОЗ. Для того, щоб політика у сфері ОЗ була дійсно ефективною і пацієнт- орієнтованою, важливим є залучення громадських професійних та пацієнтських організацій як зацікавлених сторін на різних етапах її формування та реалізації (від визначення проблеми до моніторингу результатів реалізації політики). Якщо ж говорити про сучасні реалії, то на практиці стейкхолдери залучаються до формування проблемного поля питань, здійснення моніторингу, меншою мірою – до реалізації політики і ухвалення рішень. Громадські організації в системі ОЗ часто мають консультативну роль у законодавчих і регулятивних процесах. Принагідно зазначимо, що наразі політика у сфері ОЗ формується з урахуванням пріоритетних інтересів фармацевтичної індустрії та потужних аптечних мереж.