Технологія отримання густого екстракту Ерви шерстистої (Aerva lanata)

Abstract

Мета роботи. Обґрунтувати параметри технологічного процесу одержання густого екстракту Ерви шерстистої (Aerva lanata), дослідити основні стадії виробництва та розробити технологію виготовлення густого екстракту. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була висушена та подрібнена трава Ерви шерстистої, заготовлена у фазі активного цвітіння. Сировина відповідала вимогам фармакопейної статті: вологість ≤ 12 %, домішки відсутні, запах слабкий, своєрідний, смак гіркувато-трав’яний. Перед екстракцією сировину подрібнювали до розміру частинок 1–3 мм, що забезпечує оптимальну швидкість масообміну без надмірного набухання. Для розроблення технології отримання густого екстракту був використаний метод перколяції. Фільтрація крізь нутч-фільтр. Концентрування у роторному випарнику за 50 °C під вакуумом. Контроль технологічних параметрів (час, температура, вологість, вміст сухого залишку). Для забезпечення достовірності результатів усі експериментальні визначення проводили у трьох паралельних повтореннях (n = 3). Отримані дані опрацьовували методами варіаційної статистики з визначенням середнього значення та стандартного відхилення (M ± SD).

Aim. To substantiate the parameters of the technological process for obtaining a thick extract of mountain knotgrass (Aerva lanata), study the main production stages, and develop a technology for manufacturing the thick extract. Materials and methods. The study object was dried and crushed Aerva lanata herb harvested during the phase of active flowering. The raw material met the requirements of the pharmacopoeial monograph: moisture ≤ 12 %, no impurities, a faint specific odor, and a slightly bitter herbal taste. Before the extraction, the raw material was crushed to a particle size of 1–3 mm, providing the optimal mass transfer without excessive swelling. Percolation was used as the primary extraction method. Filtration was carried out through a Nutsch filter. The extract was concentrated in a rotary evaporator at 50 °C under vacuum. The technological parameters were monitored throughout the process (time, tem- perature, moisture, dry residue content). To ensure the reliability of the results, all experimental measurements were performed in three parallel repetitions (n = 3). The data obtained were processed using methods of variation statistics, with the determination of the mean value and standard deviation (M ± SD).