Раціональне застосування лікарських засобів сил безпеки та оборони для надання догоспітальної допомоги

Abstract

У статті представлено результати аналізу сучасних підходів до раціона- льного застосування лікарських засобів на етапі догоспітальної допомоги в умовах бойових дій і надзвичайних ситуацій. Визначено ключові фармакологі- чні групи препаратів, які повинні бути присутні у засобах індивідуального ме- дичного забезпечення військовослужбовців і медичних укладках бойових ме- диків. До таких препаратів належать анальгетики (мелоксикам, парацетамол, фентаніл, кетамін), гемостатичні засоби (транексамова кислота), антибіотики широкого спектра (моксифлоксацин/левофлоксацин, ертапенем), інфузійні та протишокові засоби, а також препарати для стабілізації неврологічного стану. У процесі дослідження застосовано методи контент-аналізу нормативно- правових актів, порівняльного аналізу міжнародних протоколів (TCCC, STANAG), а також вивчено практичний досвід застосування лікарських засобів в зоні бойових дій. Виявлено основні проблеми, зокрема нестачу стандартизації, дефіцит сучасних лікарських форм і недостатню підготовку особового складу. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи медикаментозного забезпечення на догоспітальному етапі, уніфікації складу аптечок та впрова- дження сучасних лікарських форм, адаптованих до бойових умов. Результати дослідження можуть бути використані для підготовки військових медиків та формування протоколів екстреної медичної допомоги.

The article presents the results of an analysis of current approaches to the ra- tional use of pharmaceuticals at the pre-hospital stage in combat and emergency con- ditions. Key pharmacological groups of drugs that should be included in individual medical kits of service members and in tactical medic sets have been identified. These include analgesics (meloxicam, paracetamol, fentanyl, ketamine), hemostatic agents (tranexamic acid), broad-spectrum antibiotics (moxifloxacin/levofloxacin, ertapenem), infusion and anti-shock therapy agents, as well as medications for neuro- logical stabilization. The study employed methods of content analysis of regulatory documents, comparative analysis of international protocols (TCCC, STANAG), and the evaluation of practical experience in the use of medications in combat zones. Key issues have been identified, such as the lack of standardization, limited availability of modern pharmaceutical forms, and insufficient pharmacological training of personnel. The article provides recommendations for improving the medical supply system at the pre-hospital level, including the unification of individual first-aid kits and the im- plementation of modern drug delivery forms adapted for field conditions. The results may be applied in the training of military medics and in the development of emergen- cy care protocols for security and defense forces.