Теоретичний аналіз проблеми поперекового гіперлордозу у дітей молодшого шкільного віку

Abstract

З огляду на щорічне зростання чисельності дітей із порушеннями постави набуває надзвичайної актуальності проблема розроблення підходів, засобів, методів і технологій профілактики та корекції функціональних порушень опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку. Важлива роль у корекції поперекового гіперлордозу належить фізичній терапії, яка спрямована на відновлення м’язового балансу, нормалізацію постави, покращення рухливості хребта та формування правильних рухових стереотипів. Водночас аналіз наукових джерел засвідчує, що існуючі програми фізичної терапії не завжди враховують вікові, морфофункціональні та психоемоційні особливості дітей молодшого шкільного віку, що знижує їх корекційну ефективність.