Дослідження проблем реалізації профілактики гепатиту В в Україні

Abstract

Вірусний гепатит В залишається однією з провідних інфекційних загроз громадському здоров’ю. За оцінками ВООЗ, у світі близько 296 млн осіб мають хронічний гепатит В, а щорічна смертність внаслідок цього захворювання сягає 820 тис. випадків. В Україні результати сероепідеміологічних досліджень підтверджують тривалу циркуляцію вірусу та високі епідеміологічні ризики. З огляду на високу контагіозність вірусу, ризик хронізації інфекції та розвиток ускладнень, саме профілактика розглядається як ключовий інструмент зниження захворюваності, смертності та соціально-економічного тягаря гепатиту В. Найбільш ефективним засобом специфічної профілактики є вакцинація, яка здатна запобігати як первинному інфікуванню, так і перинатальній передачі вірусу. Незважаючи на інтеграцію цілей елімінації вірусних гепатитів, зазначених в Глобальній стратегії елімінації вірусних гепатитів ВООЗ до Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам, практична реалізація профілактичних програм в Україні супроводжується низкою організаційних викликів, що зумовлює необхідність їх системного аналізу та управлінського вдосконалення.