Удосконалення програми фізичної терапії внаслідок поперекового гіперлордозу у дітей молодшого шкільного віку

Abstract

Метою статті було розробити та науково обґрунтувати ефективність удосконаленої програми фізичної терапії у корекції поперекового гіперлордозу у дітей молодшого шкільного віку. Аналіз спеціальної літератури з проблеми застосування засобів фізичної терапії при порушеннях постави; медико-біологічні, педагогічні методи (складання програми фізичної терапії); використання сучасних комп’ютерних технологій; методи математичної статистики. Порівняльна оцінка результатів дослідження функціонального стану систем організму показала ефективність методики в основу якої були покладені коригувальні вправи на фітболах. Так, показники силової витривалості м'язів черевного преса у дітей основної групи показала значну достовірність (р<0,0001). Силова витривалість м’язів правого боку та лівого боку в основній групі теж мала показники достовірності (р<0,05). Середні показники рухливості хребта значно покращилися, але в основній групі позитивні зміни кращі ніж у дітей контрольної групи (р 0,05). Аналіз показників ММТ (згинання у поперековому відділі хребта) показав позитивну динаміку у дітей обох груп, але достовірної різниці не виявлено (р>0,05). Удосконалена програма фізичної терапії, яка ґрунтувалася на комплексному та індивідуалізованому підході, спрямованому на нормалізацію м’язового балансу, корекцію постави та формування правильних рухових стереотипів, забезпечила більш ефективну корекцію поперекового гіперлордозу у дітей молодшого шкільного віку порівняно з традиційними програмами.

The aim of the article was to develop and scientifically substantiate the effectiveness of an improved physical therapy program in correcting lumbar hyperlordosis in younger school-aged children. Analysis of specialized literature on the problem of using physical therapy methods for posture disorders; medical-biological and pedagogical methods (development of a physical therapy program); use of modern computer technologies; methods of mathematical statistics. Comparative assessment of the results of studying the functional state of body systems showed the effectiveness of the methodology, which was based on corrective exercises on fitballs. Thus, the indicators of muscular endurance of the abdominal muscles in children of the main group showed significant reliability (p<0.0001). The muscular endurance of the right and left side muscles in the main group also showed reliability indicators (p<0.05). Average indicators of spinal mobility improved significantly, but in the main group positive changes were better than in children of the control group (p<0.05). Analysis of MMT indicators (bending in the lumbar spine) showed positive dynamics in children of both groups, but no significant difference was found (p>0.05). The improved physical therapy program, which was based on a comprehensive and individualized approach aimed at normalizing muscle balance, correcting posture, and forming correct motor patterns, provided a more effective correction of lumbar hyperlordosis in younger school-age children compared to traditional programs.