Застосування засобів фізичної терапії у відновленні рухомості кульшового суглоба внаслідок коксартрозу ii ступеня у жінок середнього віку

Abstract

Статтю присвячено порівняльній оцінці ефективності двох програм фізичної терапії у жінок середнього віку з коксартрозом II ступеня. Порівняти ефективність класичної методики фізичної терапії та кінезіотерапії з інтеграцією остеопатичних/мануальних корекцій у відновленні рухомості кульшового суглоба, зменшенні больового синдрому та покращенні функціонального стану. У дослідження залучено 12 жінок віком 45–60 років із верифікованим коксартрозом II ступеня, яких методом простої рандомізації розподілено на контрольну та основну групи по 6 осіб. Контрольна група проходила класичну програму фізичної терапії, основна — програму кінезіотерапії з інтеграцією остеопатичних і мануальних корекцій. Тривалість втручання становила 8 тижнів, по 3 заняття на тиждень. Для оцінювання ефективності застосовано НРШ-10, тест стояння на одній нозі, 5×STS, TUG та WOMAC; статистичну обробку виконано з використанням парного t-критерію та розрахунком d Коена. В обох групах зафіксовано позитивну динаміку, однак у пацієнток основної групи зміни були вираженішими: рівень болю за НРШ-10 зменшився з 7,17±0,75 до 2,50±0,55 бала, WOMAC зріс з 47,83±4,26 % до 76,67±3,33 %, час TUG скоротився з 18,52±1,30 до 11,05±0,72 с, а 5×STS — з 25,00±2,00 до 13,42±1,06 с. Міжгруповий аналіз приростів показав статистично значущу перевагу основної програми за всіма показниками (p<0,001). Кінезіотерапія з інтеграцією остеопатичних/мануальних корекцій є більш ефективною, ніж класична програма фізичної терапії, для зменшення болю, покращення мобільності, рівноваги та повсякденної функціональної активності у жінок середнього віку з коксартрозом II ступеня

Annotation. The article presents a comparative evaluation of two physical therapy programs for middle-aged women with grade II coxarthrosis. To compare the effectiveness of a classical physical therapy program and kinesitherapy integrated with osteopathic/manual correction in restoring hip joint mobility, reducing pain, and improving functional status. Twelve women aged 45–60 years with verified grade II coxarthrosis were enrolled and randomly assigned to a control group and a main group (n=6 in each). The control group received a classical physical therapy program, whereas the main group underwent kinesitherapy combined with osteopathic and manual correction. The intervention lasted 8 weeks, 3 sessions per week. Outcomes were assessed using NRS-10, single-leg stance test, 5×STS, TUG, and WOMAC; statistical analysis included paired t-test and Cohen's d. Positive changes were found in both groups, but the main group demonstrated greater improvement: pain decreased from 7.17±0.75 to 2.50±0.55 points, WOMAC increased from 47.83±4.26% to 76.67±3.33%, TUG time decreased from 18.52±1.30 to 11.05±0.72 s, and 5×STS time decreased from 25.00±2.00 to 13.42±1.06 s. Between-group comparison of change scores showed a statistically significant advantage of the main program for all indicators (p<0.001). Kinesitherapy integrated with osteopathic/manual correction is more effective than a classical physical therapy program for reducing pain and improving mobility, balance, and daily functional activity in middle-aged women with grade II coxarthrosis.