Обґрунтування вибору полімерної основи для створення плівкоутворюючого ранозагойного засобу

Abstract

Лікування ран різного походження залишається актуальним напрямом сучасних фармації та медицини. Ефективність місцевої терапії значною мірою залежить від здатності лікарського засобу (ЛЗ) забезпечувати захист ушкодженої поверхні, підтримувати оптимальні умови для регенерації тканин та пролонгувати дію активних компонентів [1]. Одним із перспективних напрямів створення сучасних ранозагойних препаратів є використання плівкоутворюючих лікарських форм, які після нанесення формують тонкий захисний шар, що виконує бар'єрну та/або терапевтичну функції [2]. Особливий інтерес становлять полімерні системи на основі целюлозних похідних, метакрилатних кополімерів, хітозану та полівінілпіролідону, що характеризуються гарною біосумісністю та здатністю до формування стабільних еластичних плівок