Метаболізм сполучної тканини у хворих із кульшово-поперековим синдромом до і після хірургічного лікування кульшового суглоба

Abstract

Висвітлені питання зміни параметрів метаболізму сполучної тканини, а також тих, які характеризують найбільш важливі соматичні процеси у хворих із синдромом hip-spine в результаті хірургічного (артро-пластичного) лікування кульшового суглоба. Використані методи клінічної біохімії як уніфіковані, так і спеціально розроблені та адаптовані. У результаті аналізу біохімічних показників 32 хворих із синдромом hip-spine до і після хірургічного лікування кульшового суглоба встановлено, що оперативне лікування приводить до зниження інтенсивності маніфестування дегенеративно-дистрофічних процесів у опорно-руховому апараті. На основі дослідження клініко-біохімічних показників хворих із кульшово-поперековим синдромом до і після операції на кульшовому суглобі виявлена висока вірогідність того, що основний внесок у розвиток метаболічної картини кульшово-поперекового синдрому вносить кульшовий компонент. Про це свідчить той факт, що деякі досліджені показники обміну сполучної тканини більшою мірою наближалися до норми після лікування кульшового суглоба. Але незважаючи на це, патологію поперекового відділу хребта слід розглядати не як супроводжуючу хворобу, а як важливу складову частину єдиного кульшово-поперекового синдрому, яка визначає патогенетичну ситуацію і важкість клінічних проявів.

Изучен вопрос изменения параметров метаболизма соединительной ткани, характеризующих наиболее важные соматические процессы у больных с синдромом hip-spine в результате хирургического (артропластичес-кого) лечения тазобедренного сустава. Использованы методы клинической биохимии как унифицированные, так и специально разработанные и адаптированные. В результате анализа биохимических показателей 32-х больных с синдромом hip-spine до и после хирургического лечения тазобедренного сустава отмечено, что оперативное вмешательство приводит к снижению интенсивности манифестирования дегенеративно-дистрофических процессов в опорно-двигательном аппарате. На основе исследования клинико-биохимических показателей больных с синдромом hip-spine до и после операции на тазобедренном суставе установлено, что основной вклад в развитие метаболической картины вносит тазобедренный компонент. Об этом свидетельствует то, что некоторые исследованные показатели обмена соединительной ткани в значительной степени приближались к норме после лечения тазобедренного сустава. Несмотря на это, патологию поясничного отдела позвоночника следует рассматривать не как сопутствующее заболевание, а как важную составную часть единого синдрома hip-spine, определяющего патогенетическую ситуацию и тяжесть клинических проявлений.

The article elucidates the questions about change of connective tissue metabolism parameters and parameters, which characterizing the most impotent somatic processes in patients with hip-spine syndrome as a result of hip joint surgical (arthroplastical) treatment. The methods of clinical biochemistry unificated and specially made and adapted were used. In a consequence of biochemical parameters analysis of 32 patients with hip-spine syndrome before and after hip joint surgical treatment were marked that operative treatment of hip joint leaded to decreasing of degenerative and destructive processes manifestation in locomotion apparatus. On the basis of clinical and biochemical parameters research of patients with hip-spine syndrome before and after operation on the hip, the great probability of a hip bring a main contribution in the metabolic picture was revealed. The fact that some researched parameters of connective tissue become to norm greatly after the treatment of the hip testifies about that. In spite of this, the pathology of low back spine level must be considered as not accompanying disease but as an important component of unity hip-spine syndrome, which determined the pathogenetical situation and the difficulty of clinical manifestations.