Дослідження фармакологічних властивостей деяких похідних глюкозаміну в умовах розвитку експериментального аутоімунного гломерулонефриту

Abstract

Пошук ефективних засобів патогенетичного лікування хронічних гломерулонефритів є актуальною і до цього часу невирішеною проблемою сучасної нефрології. Відомо, що важливим компонентом базальної мембрани нефронів є аміноцукор глюкозамін, що входить до складу її захисного шару, утвореного глікозаміногліканами. У зв'язку з цим глюкозамін та деякі його похідні проявляють виражені нефропротекторні властивості, підтверджені в ході експериментальних досліджень на тваринах з доксорубіциновою нефропатією. У даній роботі наведені результати вивчення фармакологічних властивостей глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну в умовах розвитку у щурів експериментального аутоімунного гломерулонефриту. У рамках дослідження було визначено вплив даних субстанцій на функціональні показники нирок та деякі клінічні показники крові тварин з гломерулонефритом. Результати експерименту свідчать про те, що у порівнянні з контрольними препаратами дослідні засоби вірогідно знижують прояви нефротичного та набрякового синдромів, посилюють клубочкову фільтрацію і канальцеву реабсорбцію, а також покращують клінічні показники крові. Подібний комплекс фармакологічної активності дозволяє рекомендувати представлені гексозаміни для використання у комплексній терапії пацієнтів з хронічними гломерулонефритами.

The search of effective agents for chronic glomerulonephrites pathogenetic therapy is an actual and currently unsolved problem of modern nephrology. It is known that the major component of a kidney basement membrane is the aminosugar glucosamine, which is a part of its protective layer formed by glycosaminoglycans. Due to this fact glucosamine and some of its derivatives reveal the marked nephroprotective properties, which have been confirmed in the experimental studies on animals with doxorubicine nephropathy. The pharmacological research results of glucosamine hydrochloride and N-acetylglucosamine in the conditions of the experimental autoimmune glomerulonephritis in rats have been presented in this work. The influence of these substances on the functional kidney parameters and some clinical blood indices of animals with a glomerulonephritis have been determined in the course of the research. The results of the experiment demonstrate that in comparison with the reference drugs the agents studied authentically reduce the nephrotic and hydropic syndrome presentations, intensify a glomerular filtration and a tubular reabsorption, as well as improve the clinical blood indices. The similar complex of pharmacological activity allows recommending these hexosamines for using them in the complex therapy of patients with chronic glomerulonephrites.