Роль біологічно активних речовин яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) у нефропротекторній, гепатопротекторній та гіпоурикемічній дії

Abstract

Дисертацію присвячено вивченню порівняльної ефективності та механізмів дії окремих біологічно активних речовин та фармакологічних препаратів кореневищ, листя, квіток яглиці звичайної за умов токсичного та ішемічного ушкодження печінки і нирок та їх впливу на обмін сечової кислоти. Встановлено, що екстракти листя (1 г/кг) та кореневищ (1 г/кг), білково-полісахаридний комплекс листя яглиці звичайної (200 мг/кг) та трифолін (50 мг/кг) чинять виразну нефропротекторну дію: знижують летальність, гіперазотемію та протеїнурію, усувають анурію, протидіють падінню швидкості клубочкової фільтрації, зберігають гістоструктуру нирок. Найефективніші за гепатопротекторною дією екстракт (1 г/кг), білково-полісахаридний комплекс листя яглиці звичайної (200 мг/кг) та трифолін (50 мг/кг) збільшують виживаність тварин, зменшують цитоліз, пероксидне окиснення ліпідів, активують антиоксидантну систему, зберігають глікоген- та білоксинтезувальну функцію печінки. Встановлено сприятливий вплив біологічно активних речовин та фармакологічних препаратів яглиці звичайної на обмін сечової кислоти у нормі та за гіперурикемії. З’ясовано, що гіпоурикемічна дія виявляється диференційовано для різних препаратів яглиці звичайної, що, очевидно, пов’язано з особливостями фітохімічного складу та біофармацевтичними чинниками. Вона реалізується за рахунок інгібування ксантиноксидази, збільшення ниркової екскреції сечової кислоти або поєднання цих механізмів. Таким чином, отримані результати експериментально обґрунтовують доцільність створення препаратів із нефро-, гепатопротекторною та гіпоурикемічною дією на основі сировини яглиці звичайної.