Вплив індолінорену на ступінь гідратації легеневої тканини при експериментальному набряку легень

Abstract

У дослідженні на щурах встановлено, що застосування нового похідного 2-оксоіндоліну з діуретичними властивостями – індолінорену при експериментальному гемодинамічному набряку легень зменшує ступінь гідратації легеневої тканини. У порівнянні з гіпотіазидом індолінорен чинить більш виражений протина- бряковий ефект, про що свідчить достовірне зниження легеневого коефіцієнту та збільшення сухого за- лишку легеневої тканини при експериментальному набряку легень.

В исследовании на крысах установлено, что применение нового производного 2-оксоиндоли- на с диуретическими свойствами – индолинорена при экспериментальном гемодинамическом отеке легких уменьшает степень гидратации легочной ткани. По сравнению с гипотиазидом индолинорен оказывает более выраженный противоотечный эффект, о чем свидетельству- ет достоверное уменьшение легочного коэффициента и увеличение сухого остатка легочной ткани при экспериментальном отеке легких

In the study on rats it has been found that the use of new derivative of 2-oxindolin with diuretic properties – indolinoren – in experimental hemodynamic pulmonary edema reduces the degree of hydration of the lung tissue. Compared to hypothiazide, indolinoren has a pronounced anti-edema effect, as evidenced by a signi?icant reduction in lung coef?icient and increase in the dry residue of lung tissue in experimental pulmonary edema.