Peculiarities of application of the model of adaptation of the organizational structure of pharmaceutical enterprises to the external environment changes

Abstract

Today, a high degree of uncertainty and instability of the external environment determines the growing importance of adaptation of modern organizations to the new realities. For effective functioning of manufacturing pharmaceutical enterprises it is necessary to use the method that allows to describe the processes of transformation of the internal environment in the mode of constant adaptation to changes in the external environment. The peculiarities of application of the model adaptation of the organizational structure of pharmaceutical enterprises to changes in the external environment on the basis of interaction of its subdivisions are presented. The efficiency and speed of the adaptation process of pharmaceutical enterprises are determined by systemic relationship of three matrices: harmonization, which determines the principles and dynamics of interactive planning and evaluation of the results of adaptive transformations; resources determining the rationality of their distribution between the structural subdivisions of the enterprise to implement transformations; structural interaction that determines the optimal interaction based on the in-house staff motivation and other social and psychological factors. The adaptation process has been analyzed for the case when for the change of two essential factors of the external environment the pharmaceutical enterprise reacts by changing its three structural subdivisions. The mechanism of collection and subsequent transfer of information concerning the external environment of the manufacturing pharmaceutical enterprise and its influence on the structural subdivisions is given. It is expedient to use this model for preserving and strengthening the competitiveness of pharmaceutical enterprises at the domestic pharmaceutical market.

На теперішній час високий ступінь невизначеності та нестабільності зовнішнього середовища обумовлює зростання значущості адаптації сучасних організацій до нових реалій. Для ефективного функціонування виробничих фармацевтичних підприємств необхідно викорис- тання методики, що дозволяє в режимі постійної адаптації до змін зовнішнього середовища описати процеси перетворень внутрішнього середовища. Надані особливості застосування моделі адаптації фармацевтичних підприємств до змін зовнішнього середовища на засадах взаємодії його підрозділів. Ефективність і швидкість процесу адаптації фармацевтичних під- приємств визначаються системним взаємозв’язком трьох матриць: узгодження, яка визна- чає принципи і динаміку інтерактивного планування і оцінювання результатів адаптаційних перетворень; ресурсів, яка визначає раціональність їх розподілу між структурними одини- цями підприємства для здійснення перетворень; структурної взаємодії, що визначає оптимальну внутрішньоорганізаційну взаємодію з урахуванням мотивації співробітників та інших соціально-психологічних чинників. Проаналізовано процес адаптації для випадку, коли на зміну двох суттєвих факторів зовнішнього середовища фармацевтичне підприємство реагує зміною трьох його структурних підрозділів. Надано механізм збору і подальшої передачі інформації стосовно зовнішнього середовища на виробничому фармацевтичному підприємстві та його впливу на структурні підрозділи організації. Використання даної моделі є доцільним для збереження і посилення конкурентоспроможності фармацевтичних підприємств на вітчизняному фармацевтичному ринку.

Сегодня высокая степень неопределенности и нестабильности внешней среды обусловли- вает рост значимости адаптации современных организаций к новым реалиям. Для эффек- тивного функционирования производственных фармацевтических предприятий необходи- мо использование методики, позволяющей в режиме постоянной адаптации к изменениям внешней среды описывать процессы преобразований внутренней среды. Представлены особенности применения модели адаптации фармацевтических предприятий к изменениям внешней среды на основе взаимодействия его подразделений. Эффективность и скорость процесса адаптации фармацевтических предприятий определяются системной взаимосвязью трех матриц: согласования, которая определяет принципы и динамику интерактивного планирования и оценки результатов адаптационных преобразований; ресурсов, которая определяет рациональность их распределения между структурными единицами предприятия для осуществления преобразований; структурного взаимодействия, которая определяет оптимальное внутриорганизационное взаимодействие с учетом мотивации сотруд- ников и других социально-психологических факторов. Проанализирован процесс адаптации в случае, когда на смену двух существенных факторов внешней среды фармацевтическое предприятие реагирует изменением трех его структурных подразделений. Предоставлен механизм сбора и последующей передачи информации о внешней среде на производствен- ном фармацевтическом предприятии и ее влияния на его структурные подразделения. Использование данной модели целесообразно для сохранения и усиления конкурентоспособности фармацевтических предприятий на отечественном фармацевтическом рынке