Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих на токсичний гепатит у лікарні міста Харкова

Abstract

The integrated ABC/VEN/frequency analysis was used to conduct the clinical and economic analysis of pharmacotherapy of patients with toxic hepatitis (TH) in the Kharkiv hospital. It has been found that pharmacotherapy in the Gastroenterology department in the Kharkiv hospital did not always comply with the clinical protocol of TH treatment because only 15% of patients received all four essential types of pharmacotherapy recommended by the clinical protocol (detoxication therapy, medicines for normalization of the gastrointestinal tract, hepatotropic drugs and vitamins), and 85% of patients were treated with 1-3 drugs for TH. Most drugs (4-7) were prescribed to patients for treating comorbidities, indicating polypharmacy in pharmacotherapy of patients with the primary diagnosis “toxic hepatitis”. Comparison of the results of the integrated АВС/VEN/frequency analysis indicates that the main funds in the Kharkiv hospital were spent on vitally necessary medicines that were a greater proportion of prescriptions. However, TH pharmacotherapy in this healthcare institution did not always comply with the normative documents since a significant portion of funds from 7.85% to 22.13% was spent on drugs missing in the clinical protocols for treating TH and comorbidities, as well as in the National Drug Formulary of Ukraine (the 5th edition). Therefore, it is possible to optimize the costs by reducing prescriptions of minor drugs and administering those drugs that are included in the clinical protocol of TH treatment.

Для проведення клiнiко-економiчного аналізу фармакотерапiї хворих на токсичний гепатит (ТГ) у лікарні м. Харкова використовували інтегрований АВС/VEN/частотний аналiз. Встановлено, що фармакотерапія в гастроентерологічному відділенні лікарні м. Харкова не завжди відповідала клінічному протоколу лікування ТГ, оскільки тільки 15% хворих отримували всі чотири необхідні види фармакотерапії, рекомендованої клінічним прото- колом (дезінтоксикаційна терапія, препарати для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, гепато- тропні лікарські засоби, вітаміни), а 85% пацієнтів отримували 1-3 лікарські засоби (ЛЗ) для лікування ТГ. Біль- шість ЛЗ (4-7 ЛЗ) пацієнтам призначали для лікування супутніх захворювань, що вказує на поліпрагмазію при фармакотерапії хворих з основним діагнозом «токсичний гепатит». Зiставлення результатiв інтегрованого АВС/VEN/частотного аналiзу свідчить про те, що основні кошти в лікарні м. Харкова витрачалися на життє- во необхiднi ЛЗ, що становили бiльшу частку призначень. Проте фармакотерапiя ТГ в закладі охорони здоров’я не завжди вiдповiдала нормативним документам, оскiльки значна частина коштів від 7,85% до 22,13% була витрачена на ЛЗ, відсутні в клінічних протоколах лікування ТГ та супутніх захворювань і в Державному форму- лярі ЛЗ України (5 видання). Тому, можливим є оптимiзацiя витрат шляхом зменшення призначень другорядних ЛЗ та призначення тих препаратів, що входять до клінічного протоколу лікування ТГ.

Для проведения клинико-экономического анализа фармакотерапии пациентов с токсическим гепатитом (ТГ) использовали интегрированный АВС/VEN/частотный анализ. Установлено, что фармакотерапия в гастро- энтерологическом отделении больницы г. Харькова не всегда отвечала клиническому протоколу лечения ТГ, поскольку только 15% больных получали все четыре необходимые виды фармакотерапии, рекомендованной клиниче- ским протоколом (дезинтоксикационную терапию, препараты для нормализации работы желудочно-кишечного тракта, гепатотропные лекарственные средства, витамины), а 85% пациентов получали 1-3 лекарственных средства (ЛС) для лечения ТГ. Большинство ЛС (4-7 ЛС) пациентам назначали для лечения сопутствующих за- болеваний, что указывает на полипрагмазию при фармакотерапии больных с диагнозом «токсический гепа- тит». Сопоставление результатов интегрированного АВС/VEN/частотного анализа свидетельствует о том, что основные средства в больнице г. Харькова тратились на жизненно необходимые ЛС, что составляло боль- шую часть назначений. Однако фармакотерапия ТГ не всегда отвечала нормативным документам, поскольку значительная часть средств от 7,85% до 22,13% была потрачена на ЛС, отсутствующие в клинических прото- колах лечения ТГ и сопутствующих заболеваний, а также в Государственном формуляре лекарственных Украи- ны (5 издание). Поэтому, возможна оптимизация расходов путем уменьшения назначений второстепенных ЛС и назначения препаратов, входящих в клинический протокол лечения ТГ.