Словесні семантичні опозиції в системі парадигматичних відношень

Abstract

У статті йдеться про словесні семантичні опозиції, що в межах парадигматичних відношень реалізуються як опозиції тотожності, привативності, еквіполентності та диз’юнкції і постають мінімальними угрупуваннями лексико-семантичного рівня мови. Словесна семантична опозиція тотожності виявляє себе в парах абсолютних синонімів та лексичних дублетів; привативність реалізується з-поміж ідеографічних та стилістичних синонімів, за наявності у парах семантем гіпонімічних та партитивних відношень; еквіполентні семантичні опозиції простежуються в антонімійних та паронімійних парах лексем, частково в межах ідеографічної синонімії.

В статье рассматриваются словесные лексико-семантические оппозиции, которые в рамках парадигматических отношений реализуются как оппозиции тождества, привативности, эквиполентности и дизъюнкции, будучи минимальными группами лексико-семантического уровня языка. Словесная семантическая оппозиция тождества представлена парами абсолютных синонимов и лексических дублетов; привативность прослеживается среди идеографических и стилистических синонимов, при наличии гипонимических и партитивных отношений; эквиполентные семантические оппозиции реализуются в антонимических и паронимических парах лексем, частично в рамках идеографической синонимии.

The article deals with verbal semantic oppositions that within paradigmatic relations are implemented as identity oppositions, privatives, equipollency and disjunctions appearing as minimal groups of lexical-semantic level of language. Verbal semantic identity opposition is revealed in pairs of absolute synonyms or lexical doublets; privatively is observed among ideographic and stylistic synonyms if there are of hyponymic and partitive relations in the pairs of semantemes; equipolent semantic oppositions are realized in antonymic and paronymic pairs of lexemes partially within ideographic synonymy; the opposition disjunction most likely stands out theoretically or is observed among homonyms, deprived of semantic proximity. A pair of words containing the similar as well as distinctive components in the structure of their lexical meaning is considered a verbal opposition. We refer only to semantic oppositions, presenting by pairs of words without common morphemes, and the composition of a seme includes identifying and differentiating semes, the ratio of which determines the type of semantic opposition. The larger the paradigmatic group of units of the lexical-semantic level is, the greater typology of semantic relations can be represented by semantic oppositions formed by the units of such an entity. We came to the conclusion that full-meaning lexemes can appear in all types of verbal oppositions: semantic, formal, formal-semantic the identical, privative and equipollent verbal oppositions are represented; within the semantic oppositions as the minimum paradigmatic groups of the general lexicon of the language.