Прецедентний релігійний текст як мовна форма вияву інтертекстуальності сучасної української художньої прози

Abstract

The article examines precedent religious texts as a language form realized with the help of different means of intertextuality. The aim of the study is to figure features of representation of precedent religious texts as language forms of intertextuality disclosure in contemporary Ukrainian prose. When writing we used a descriptive method, methods of communicative and pragmatic, component and functional analysis. Our investigation showed that the studied precedent religious texts are implemented as active agents of intertextuality which language expression forms are quotation, allusion. In the works of contemporary Ukrainian writers we found full, partial and segmental attribute and non-attribute quotes; personal, efficient and event allusions and transformations, and biblical reminiscence as well. Quotes and allusions are fixed in pre-text (epigraph and title) and in-text (narrative story) positions. The significance of the study is that the results complement the results obtained by other researchers, emphasize the possibility of an active implementation of precedent religious texts as intertextual elements that promotes the dialogue of contemporary narrative work and prototext – the Bible.

У пропонованій статті автор здійснює спробу розглянути прецедентні релігійні тексти як мовну форму, що реалізується за допомогою різних засобів інтертекстуальності. Мета цієї розвідки – з’ясувати особливості представленості прецедентних релігійних текстів як мовних форм вияву інтертектуальності сучасної української художньої прози. При написанні статті були застосовані описовий метод, методи комунікативно-прагматичного, компонентного й функціонального аналізу. Спостереження показали, що досліджувані прецедентні релігійні тексти реалізуються як активні засоби інтертекстуальності, мовними формами вияву якої виступають цитата й алюзія. У творах сучасних українських майстрів художнього слова виявлені повні, часткові й сегментні атрибутовані й неатрибутовані цитати; особові, дієві й подієві власне алюзії й трансформації. Цитати й алюзії зафіксовані в передтекстовій – епіграф і назва – і внутрішньотекстовій – тканина художньої оповіді – позиціях. Цінність проведеного дослідження полягає в тому, що його результати доповнюють здобутки раніших наукових праць інших авторів, наголошують на можливості активної реалізації прецедентних релігійних текстів як інтертекстуальних елементів, що сприяє розвитку плідного діалогу між твором сучасної художньої літератури і прототекстом – Біблією.