New derivatives of 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid-amid and ether, and their comparative antihypoxic activity

Abstract

Results of comparative antihypoxic activity of amid and ether – new derivatives of 2-oxoindolin-3-glyoxilic acid among various types of hypoxia are suggested in the article. It is indicated that they give evidence of antihypoxic property among all basic types of hypoxia. When acute hystotoxical and acute hemic hypoxias existed their effectiveness was higher than effectiveness of medicine of comparison of mexidol. Antihypoxic activity of ether, amid and mexidol was almost identical on experimental models of acute normobaric hypoxia and acute hypobaric hypoxia. It is suggested that mechanism of antihypoxic activity of new derivatives of 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid is stipulated by means of stabilization of cellular membrances, optimisation of cellular respiration and reduction of sensitivity of tissues and oxygen deficiency.

Представлені результати порівняльної антигіпоксичної активності ефіру та аміду – нових похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти при різних видах гіпоксії. Показано, що вони проявляють антигіпоксичні властивості при всіх основних видах гіпоксії. При гострій гісто- токсичній і гострій гемічній гіпоксії їх ефективність була вищою за ефективність препарату порівняння мексидолу. На експериментальних моделях гострої нормобаричної гіпоксії та гострої гіпобаричної гіпоксії антигіпоксична активність ефіру, аміду та мексидолу була майже однаковою. Припускається, що механізм антигіпоксичної активності нових похідних 2-оксо- індолін-3-гліоксилової кислоти зумовлений стабілізацією клітинних мембран, оптимізацією клітинного дихання і зменшенням чутливості тканин до нестачі кисню.

Представлены результаты сравнительной активности эфира и aмида – новых производных 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты при разных видах гипоксии. Показано, что они про- являют антигипоксичные свойства при всех основных видах гипоксии. Однако при острой гистотоксической и острой гемической гипоксии их эффективность была выше, чем у пре- парата сравнения мексидола. На экспериментальных моделях острой нормобарической ги- поксии и острой гипобарической гипоксии прoтивогипоксическая активность эфира, амида и мексидола была почти одинаковой. Предполагается, что механизм антигипоксической актив- ности эфира и амида обусловлен стабилизацией клеточных мембран, оптимизацией клеточ- ного дыхания и уменьшением чувствительности тканей к недостатку кислорода.