The effect of benzilic acid derivatives on the pain threshold using the “hot plate” test

Abstract

The search for new highly effective analgesics is a topical issue of modern pharmacology since drugs currently used in clinical practice do not meet the requirements of efficiency and safety. Aim. To study of the effect of new derivatives of benzilic acid on the pain threshold using the “hot plate” test. Materials and methods. The objects of the study were new derivatives of benzilic acid. Determination of the pain threshold was carried out by the “hot plate” test. The substances studied were introduced orally as aqueous solutions in the dose of 12 mg/kg. The latent periods of the first licking of the paw sole and the first jump were recorded during the study. Results. Six- and seven-membered thienolactames did not show the analgesic activity, and acid benzilic amides yielded far exceeded their activity. Hence, formation of cyclic products led to a decrease of the activity. Introduction of the chlorine atom into molecules also led to the decrease of activity. At the same time, the structural modification of the amide group in thienopyrroles was effective. In the experiment the most active substance was KMS-49 containing the dimethylacetyl group. Another active compound was a derivative of KMS-284 belonging to other chemical group of compounds under study – benzilic acid amides. Conclusions. The most active compounds under research appeared to be KMS-49 and KMS-284 after their introduction the latent period of the first licking of the paw sole increased by 2.2 and 1.6 times, respectively; and the latent period of the first jump – by 2.8 and 2.5 times, respectively, compared to the control group at the significance level p ≤ 0.05

Пошук нових високоефективних аналгетиків є актуальною проблемою сучасної фармакології, оскільки використовувані нині в клінічній практиці препарати не завжди відповідають вимогам ефективності та безпеки. Мета роботи – дослідження впливу нових похідних бензилової кислоти на поріг больової чутливості за допомогою тесту «гарячої пластини». Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали нові похідні бензилової кислоти. Визначення порогу больової чутливості проводили за допомогою тесту «гаряча пластина». Досліджувані речовини вводили перорально у вигляді водних розчинів у дозі 12 мг/кг. Під час дослідження реєстрували латентний час першого облизування підошви лап та латентний час першого стрибка. Результати та їх обговорення. Шести- та семичленні тієнолактами не виявили аналгетичної активності, вихідні аміди бензилової кислоти значно перевищували їх за активністю, отже утворення циклічних продуктів призводило до зменшення активності. Введення до молекули атома хлору також призводило до зменшення активності. У той же час ефективною виявилась структурна модифікація амідного угруповання у складі тієнопіролів. В експерименті найактивнішою виявилась субстанція KMS-49, яка містить у своєму складі диметилацетильну групу. Іншою активною сполукою виявилось похідне KMS-284, яке належить до іншої хімічної групи досліджуваних сполук – амідів бензилової кислоти. Висновки. Найактивнішими з досліджених речовин виявились KMS-49 та KMS-284, при введенні яких збільшувався латентний період першого облизування лапи в 2,2 і 1,6 рази, відповідно; та латентний період першого стрибка в 2,8 та 2,5 рази, відповідно, у порівнянні з групою контролю при рівні значущості р ≤ 0,05

Поиск новых высокоэффективных анальгетиков является актуальной проблемой современной фармакологии, поскольку используемые в настоящее время в клинической практике препараты не отвечают требованиям эффективности и безопасности. Цель работы – исследование влияния новых производных бензиловой кислоты на порог болевой чувствительности с помощью теста «горячей пластины». Материалы и методы. Объектами исследования стали новые производные бензиловой кислоты. Определение порога болевой чувствительности проводили с помощью теста «горячая пластина». Исследуемые вещества вводили перорально в виде водных растворов в дозе 12 мг/кг. В ходе исследования регистрировали латентное время первого облизывания подошвы лап и латентное время первого прыжка. Результаты и их обсуждение. Шести- и семичленные тиенолактамы не проявили анальгетической активности, исходные амиды бензиловой кислоты значительно превышали их по активности, следовательно, образование циклических продуктов приводит к уменьшению активности. Введение в молекулы атома хлора также приводило к уменьшению активности. В то же время эффективной оказалась структурная модификация амидной группировки в составе тиенопирролов. В эксперименте самой активной оказалась субстанция KMS-49, которая содержит в своем составе диметилацетильную группу. Другим активным соединением оказалось производное KMS-284, которое относится к иной химической группе исследуемых соединений – амидам бензиловой кислоты. Выводы. Наиболее активными из исследованных веществ оказались KMS-49 и KMS-284, при введении которых увеличивался латентный период первого облизывания лапы в 2,2 и 1,6 раза, соответственно; и латентный период первого прыжка в 2,8 и 2,5 раза, соответственно, по сравнению с группой контроля при уровне значимости р ≤ 0,05