Роль эндотелиальной дисфункции в формировании осложнений сахарного диабета и перспективы ее коррекции рецепторным антагонистом интерлейкина-1

Abstract

Резюме. Сахарный диабет (СД) – неуклонно прогрессирующее заболевание, поражающее преимущественно лиц трудоспо- собного возраста и быстро приводящее к развитию системных осложнений. СД занимает третье место в статистике смерт- ности после сердечно-сосудистых и онкологических заболеваний. Основной причиной инвалидизации и летальности при СД являются микро- и макрососудистые осложнения, приводящие к развитию сердечно-сосудистых и цереброваскулярных за- болеваний. Диабет ассоциируется с повышенным риском развития инфаркта миокарда и ишемического инсульта и с их менее благоприятным исходом. Цель исследования – провести общий обзор и теоретический анализ репрезентативных фактов в области исследований различных аспектов формирования и прогрессирования эндотелиальной дисфункции при сахарном диабете. Материалы и методы. В статье использованы данные из научных трудов, литературных источников, официальных доку- ментов, архивов, статистических сборников, опирающихся на фактический материал. А также поаспектный метод решения задач оптимизации оценки взаимосвязей, взаимозависимости и значимости фактов, аргументированных доказательств и теоретических обобщений, обоснования логических выводов и практических рекомендаций. Результаты исследований и их обсуждение. Основным повреждающим фактором является гипергликемия, которая через активацию сорбитолового пути, протеинкиназы С и гликирование белков приводит к развитию оксидативного стресса, умень- шению образования оксида азота, активации провоспалительного пути NF-kB, что способствует ускоренному прогрессиро- ванию макроангиопатий, а также вызывает повреждение микрососудистого русла. Церебральная микроангиопатия является частью генерализованных сосудистых осложнений, наблюдающихся при диабете, и более частый неблагоприятный исход у этих больных может быть обусловлен системным характером сосудистого поражения и негативным влиянием гипергликемии на течение ишемического процесса. Предполагается, что при СД раньше всего наблюдается повреждение внутреннего слоя сосудистой стенки – эндотелия. Эндотелий в норме обеспечивает трофическую и защитную функции по отношению к другим слоям сосудистой стенки. Именно эндотелию принадлежит главная роль в поддержании тонуса сосудов и гемостаза; в раз- витии ремоделирования и местного воспаления (выработка про- и противовоспалительных факторов). Нарушение функции эндотелия и формирование дисфункции эндотелия у больных с ИР приводит к повышению сосудистой реактивности. Дис- баланс вазоконстрикторов и вазодилататоров является одним из звеньев патогенеза диабетических ангиопатий, поскольку триггерные факторы включают процессы воспаления с изменением функции гладкомышечного слоя и избыточным образо- ванием провоспалительных цитокинов. Выводы. Применение препаратов с эндотелиопротекторными свойствами можно рассматривать как первоочередную линию эффективного предупреждения сосудистых и неврологических осложнений у больных СД. В статье обосновываются пер- спективы коррекции эндотелиальной дисфункции противовоспалительным цитокиновым препаратом – рецепторным анта- гонистом интерлейкина-1.

Summary. Diabetes mellitus (DM) is a steadily progressing disease that affects mainly people of working age and quickly leads to the development of systemic complications. DM takes the third place in the mortality statistics after cardiovascular and oncological diseases. The main cause of disability and mortality in diabetes are micro- and macrovascular complications, leading to the development of cardiovascular and cerebrovascular diseases. Diabetes is associated with an increased risk of developing myocardial infarction and ischemic stroke and with their less favorable outcome. The aim of the study – to conduct a general review and theoretical analysis of representative facts in research of various aspects of the formation and progression of endothelial dysfunction in diabetes. Materials and Methods. The article uses data from scientific publications, literature, official documents, archives, statistical compilations that are based on the actual material. Prospective method was applied for solving optimization problems evaluations relationships, interdependence and importance of the facts, evidence and reasoned theoretical generalizations justification logical conclusions and practical recommendations. Results and Discussion. The main damaging factor is hyperglycemia, which through the activation of sorbitol pathway, protein kinase C and glycation of proteins leads to the development of oxidative stress, reduction of nitric oxide formation, activation of the proinflammatory pathway of NF-kB, which promotes accelerated progression of macroangiopathies, and also causes damage to the microvascular bed. Cerebral microangiopathy is part of the generalized vascular complications observed in diabetes, and more frequent adverse outcomes in these patients may be due to the systemic nature of vascular lesion and the negative impact of hyperglycemia on the course of the ischemic process. It is assumed that with diabetes, the damage to the inner layer of the vascular wall, the endothelium, is observed first. Endothelium normally provides a trophic and protective function in relation to other layers of the vascular wall. There is the endothelium that plays the main role in maintaining the vascular tone and hemostasis, in the development of remodeling and local inflammation (the development of pro and anti-inflammatory factors). Dysfunction of the endothelium and the formation of endothelial dysfunction in patients with insulin resistance lead to an increase in vascular reactivity. Imbalance of vasoconstrictors and vasodilators is one of the links in the pathogenesis of diabetic angiopathies, since trigger factors include inflammation processes with a change in smooth muscle function and excessive formation of pro-inflammatory cytokines. Conclusions. The use of drugs with endothelioprotective properties can be considered as a primary line of effective prevention of vascular and neurological complications in patients with diabetes. The article substantiates the prospects of correction of endothelial dysfunction with an anti-inflammatory cytokine preparation, a receptor antagonist of interleukin-1.

Резюме. Цукровий діабет (ЦД) – неухильно прогресуюче захворювання, що вражає переважно осіб працездатного віку і швидко приводить до розвитку системних ускладнень. ЦД посідає третє місце в статистиці смертності після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Основною причиною інвалідизації і летальності при ЦД є мікро- і макросудинні ускладнення, що призводять до розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Діабет асоціюється з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту і з їх менш успішним результатом. Мета дослідження – провести загальний огляд і теоретичний аналіз репрезентативних фактів у галузі досліджень різних аспектів формування та прогресування ендотеліальної дисфункції при цукровому діабеті. Матеріали і методи. У статті використано дані з наукових праць, літературних джерел, офіційних документів, архівів, статис- тичних збірників, що опираються на фактичний матеріал. Застосовано поаспектний метод вирішення завдань оптимізації оцінки взаємозв'язків, взаємозалежності та значимості фактів, аргументованих доказів і теоретичних узагальнень, обґрунту- вання логічних висновків і практичних рекомендацій. Результати досліджень та їх обговорення. Основним фактором, що ушкоджує, є гіперглікемія, яка через активацію сорбі- толового шляху, протеїнкінази С і глікування білків призводить до розвитку оксидативного стресу, зменшення утворення оксиду азоту, активації прозапального шляху NF-kB, що сприяє прискореному прогресуванню макроангіопатій, а також ви- кликає ушкодження мікросудинного русла. Церебральна мікроангіопатія є частиною генералізованих судинних ускладнень, що спостерігаються при діабеті, і більш частий несприятливий результат у цих хворих може бути зумовлений системним характером судинного ураження і негативним впливом гіперглікемії на перебіг ішемічного процесу. Передбачається, що при ЦД раніше спостерігається пошкодження внутрішнього шару судинної стінки – ендотелію. Ендотелій у нормі забезпечує тро- фічну і захисну функції відносно інших верств судинної стінки. Саме ендотелію належить головна роль у підтримці тонусу судин і гемостазу, в розвитку ремоделювання і місцевого запалення (вироблення про- і протизапальних факторів). Порушен- ня функції ендотелію і формування дисфункції ендотелію у хворих з інсулінорезистентністю призводить до підвищення су- динної реактивності. Дисбаланс вазоконстрикторів і вазодилататорів є однією із ланок патогенезу діабетичних ангіопатій, оскільки тригерні фактори включають процеси запалення зі зміною функції гладком’язового шару і надмірним утворенням прозапальних цитокінів. Висновки. Застосування препаратів з ендотеліопротекторними властивостями можна розглядати як першочергову лінію ефективного попередження судинних і неврологічних ускладнень у хворих на ЦД. У статті обґрунтовуються перспективи ко- рекції ендотеліальної дисфункції протизапальним цитокіновим препаратом – рецепторним антагоністом інтерлейкіну-1.